ДОСВІД ЦЕНООБРАЗОВАНИЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН В ПРОМИСЛОВО розвинутих КРАЇНАХ

Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Цимбал А.О., Головіна Е.Н., Расулова У. С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Вивчення Україною досвіду ціноутворення в зарубіжних країнах важливо як саме по собі, тобто для розуміння його закономірностей і тенденцій, так, і це більш важливо, для його творчого використання з урахуванням національних особливостей для формування цінового механізму і цінової політики в нашій країні. В ході історичного розвитку економічний устрій багатьох країн зазнавало змін. На зміну вільного ринку розрізнених товаровиробників прийшов організований ринок, який об'єднав в єдину господарську систему країни різні економічні уклади [3].

Історія підтвердила неефективність як монополізованої, так і чисто ринкової економіки, віддавши перевагу економіці змішаного типу. Особливість такої економіки полягає в тому, що вона являє собою систему, що об'єднує державний і недержавний сектори, що функціонують на умовах рівноправності [2].

Економіці змішаного типу притаманний такий вид управління, коли державні органи створюють ефективну систему регулювання економіки, не порушуючи при цьому механізмів ринкового саморегулювання. В систему регулювання економічних відносин, як правило, входять підсистеми фінансово-валютного, бюджетного, кредитного, податкового та цінового регулювання, головною метою яких є підтримка балансу попиту і пропозиції, споживання та накопичення, товарної і грошової маси.

Однією з найважливіших завдань держави є забезпечення такого співвідношення монополії і конкуренції, яка не призводить до руйнівних наслідків в економіці. Це завдання вирішується за допомогою антимонопольного законодавства, вперше прийнятого в США в кінці минулого століття. Антимонопольними вважаються такі закони, які забороняють угоди і дії, спрямовані на обмеження конкуренції: розподіл ринку, вертикальне чи горизонтальне фіксування цін, дискримінація в торгівлі і т.д.

Більшість країн з економікою змішаного типу в якості загальної тактики використовують певні правила ціноутворення. Ці правила оформляються у вигляді законодавчих актів, що регламентують порядок і методологію формування цін [3].

Методологічний аспект ціноутворення в розвинутих країнах полягає у виробленні державними органами загальних принципів, методів і нормативів встановлення цін. Крім прийняття рішень зі стратегічних і тактичних питань, державні органи беруть на себе функцію встановлення конкретних цін на товари і послуги, що мають для національної економіки вирішальне значення. Поряд з прямим встановленням і регулюванням цін державні органи здійснюють контроль за цінами. У розвинених країнах зі змішаною економікою сфера контрольованого державою ціноутворення становить 10-30% від загального обсягу продукції, що випускається [1].

Україні необхідно розвиток навичок і відбору всього найкращого, що було накопичено в області теорії і практики ціноутворення світовим господарством, і творче використання їх для перебудови вітчизняного ціноутворення з урахуванням національної специфіки.

Як уже зазначалося, заходи впливу на виробників з боку держави можуть бути як прямими (шляхом встановлення певних правил ціноутворення), так і непрямими (через такі економічні важелі, як фінансово-кредитний механізм, оплата праці, оподаткування).

В Україні пряме регулювання цін здійснюється головним чином у галузях суспільного користування (транспорт, зв'язок, електроенергетика, водопостачання і т.д.). Серед прямих методів державного регулювання цін необхідно назвати, перш за все, адміністративне встановлення цін. Воно набуло поширення в ряді розвинених країн. Поряд з методами прямого регулювання держава впливає на процеси ціноутворення і поруч непрямих заходів. Ці заходи, як правило, спрямовані на зміну кон'юнктури, на створення певного режиму в області фінансування, валютних та податкових операцій, а в кінцевому рахунку - на встановлення оптимального співвідношення між попитом і пропозицією на ринку.

На способи і методи державного регулювання цін впливають різноманітні фактори - національні, кліматичні, сировинні, політичні, а також те, яке місце займає країна в світовому розподілі праці [2].

література:

1. Ганелес О. Контроль цін податковими органами: вітчизняний та зарубіжний досвід // Економіст, 2000., №10.

2. Герасименко В. В. Ціноутворення. - М .: ИНФРА-му, 2006.

3. Цінова політика держави в умовах ринку // Проблеми теорії і практики управління, 2005, № 1.