Слуги януковича, або «Золоті зу ...

У вже далекому 2010 році наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 30.12.10 р на посаду начальника Державної екологічної інспекції Азовського моря призначений Зуб Григорій Володимирович. Новий начальник ДЕІАМ Григорій Зуб обіцяв, що всі зусилля Державної екологічної інспекції Азовського моря будуть спрямовані на посилення боротьби з правопорушеннями в сфері екології та на поліпшення стану Азовського моря. Минуло сім років. І як, у нас покращилася екологія і стан Азовського моря?

Сьогодні можна припустити, що проводяться в 2012 році в Маріуполі екологічні мітинги були якраз на тему поліпшення екологи. Але уряд бандитів і злодіїв януковича ніяк не зреагувала на розквіт екологічного беззаконня і не звільнило з посади начальника ДЕІАМ Григорія Зуба. Не могли ж вони вбити курку, яка несла золоті яйця. Чим же займалася всі ці роки екологічна інспекція під керівництвом підприємливого Зуба?
Перший приклад: Арешт суден

Арешт суден в портах Азовського моря (Бердянськ і Маріуполь) з вантажами, які, на думку інспекції, не пройшли відповідний контроль, або їх заарештовували за заявою анонімних джерел. Наприклад, останнім часом почастішали випадки арешту суден з металобрухт після їх навантаження. Схема проста: анонімне джерело заявляє, що на судні знаходиться радіоактивний брухт з Чорнобиля, відповідно до вимоги екологічної інспекції, судно підлягає вивантаження. Але порт вивантажувати металобрухт не може, тому що в черзі стоять інші судна під навантаження. У цьому випадку судно з металобрухтом арештовується і відправляється на внутрішній рейд. Фрахт судна для вантажовідправника коштує від 20000 до 50000 доларів в добу в залежності від розміру судна. Наживка занедбана, залишається чекати, коли на неї клюне «риба». В екологічну інспекцію стрімголов біжать вантажовідправники (судновласник виставить їм рахунок за простій судна і неналежно оформлені документи). Відповідно, в екологічній інспекції можуть вирішити це питання в найкоротші терміни. Але ціна рішення, як кажуть судновласники, залежить від довгостроковості і близькості стосунків між вантажовідправником і екологічною інспекцією.
Другий приклад: Імітація забруднення моря судами

Капітани суден, які відмовилися оплачувати винагороду за відвідування портів Азовського моря, часто описують таку ситуацію:
Біля їх судна розливають каністру або дві з відпрацьованим маслом і негайно з'являється екологічна інспекція. Використовуючи «сертифіковану» рулетку, проводяться заміри масляної плями на поверхні, і по «чарівним» розрахунками із застосуванням коефіцієнтів виявляється, що судно скинуло у воду мало не тонни мазуту, і пред'являються претензії на сотні тисяч гривень. Знову ж таки, питання можна вирішити, але все здогадуються як. Про цю ситуацію давно, ще при Януковичі, писали ЗМІ. Так про те, як бандити стали екологами, інформація з'явилася в лютому 2014 роки ( http://hrabro.com/55062/comment-page-1 ), А про розлучення на гроші писало «Дзеркало тижня» ( http://gazeta.zn.ua/LAW/kogo-greet-maslyano-neftyanoe-pokryvalo-ili-shtrihi-k-portretu-borcov-za-ekologiyu-_.html ). І ось сьогодні, завдяки ДЕІАМ, найбільші судноплавні компанії світу відмовляються заходити в порти Азовського моря на українській території.
Неподобство почалося з 2003 року. В Україні перестали заходити іноземні судна і держава стала недоотримувати мільйонні прибутки від морської торгівлі. Маючи два моря, Україна виявилася країною ізгоєм.
Практично всі відомі видання України друкували про безмежному свавілля співробітників екологічних інспекцій.
І якщо сьогодні ситуація в портах Одеси та Миколаєва змінилася, то порт Маріуполя і Бердянська піддається рекетирськими-бандитським діям інспекторів, якими керує Зуб.
Третій приклад: «Кришування» браконьєрів в Азовському морі

Доходи обчислюються сотнями тисяч гривень щомісяця. У морі практично не залишилося цінних порід риб, а екологічна інспекція не втомлюється звітувати про боротьбу з браконьєрством та затримання порушників (в основному з тюлькою і хамсою).
Четвертий приклад: «Доїння» малого та середнього бізнесу

Перевірки малого та середнього бізнесу на наявність контейнерів для утилізації енергозберігаючих ламп з вмістом ртуті, акумуляторних батарей і іншої дріб'язку приносить чимало «прибутків» в кишені інспекторів. Надходження так званих «доходів» здійснюється також і від перевірки наявності договорів на утилізацію відходів зі спеціалізованими підприємствами, а також наявність побутових відходів та іншого сміття на території підприємства.
Корупційні фінансові потоки колишньої «донецької мафії» настільки істотні, що Григорій Зуб (призначений у 2010 р по протекції команди януковича) зміг утримати свою посаду і після зміни влади в країні. Так звана «люстрація» його не торкнулася. Після призначення мультимільйонера Заїки на посаду глави екологічної інспекції України, Зубу не склало труднощів знайти спільну мову з собі подібним однодумцем. З чуток, тут працює та ж схема, як і в більшості структур, де перевіряючі органи можуть отримувати готівка, коли частина грошей залишається на місці, а решта - йде нагору. Як подейкують, суми, які передаються Зубом своєму начальнику Заїці, обчислювалися сотнями тисяч доларів щомісяця. Маючи в своєму розпорядженні такі величезні ресурси, Зуб увірував в свою повну безкарність і вседозволеність. Всі скарги Заїці на корупціонера Зуба просто-напросто викидалися в сміттєвий ящик без реєстрацій.
Все це - золоте дно не тільки для Зуба, але і всієї екологічної інспекції України. Мораторій на перевірки в зоні АТО міг зупинити фінансові потоки, які надходили від корупційної діяльності екологів і тому були задіяні всі ресурси, в тому числі і ЗМІ, для створення громадської думки про негативні наслідки заборони перевірок екологічної інспекції. У підсумку, парламент України дозволив екологічної інспекції здійснювати перевірку малого і середнього бізнесу.
Корупційна злочинна діяльність таких масштабів неможлива без «вертикальної інтеграції» - підтримки в правоохоронних органах, прокуратурі і судовій системі. Наприклад, при перевірці приватних підприємців часто використовується схема з виписуванням протоколу і постанови зі штрафом в 132-800 грн. Підприємець оплачує даний протокол, щоб не йти на конфлікт з перевіряючим органом і не оскаржувати протоколи в судах через таку незначної суми. І ось тут починається найцікавіше: в постанові зазвичай не заповнюється графа про суму збитку. І, як вже відомо сьогодні і про що говорять самі підприємці, через кілька місяців після оплати мінімального штрафу підприємець може отримати поштою претензію від декількох тисяч до мільйонів гривень і змушений буде бігти стрімголов в інспекцію, де йому запропонують вирішити питання мирно, так би мовити , по-сімейному, з озвученою сумою рішення. Якщо підприємець все-таки відмовиться вирішувати питання «мирно», то це не є проблемою для інспекторів екологічної інспекції. Махінації і шахрайство для цих інспекторів - звичайна справа. У вже підписаний підприємцем протокол або постанова дописують нові фрази, і такі протоколи і постанови легким розчерком пера перетворюються в основу подати на підприємця до суду. Варто зазначити: з огляду на тісні відносини між прокуратурою і екологічною інспекцією, прокуратура, природно, відмовить підприємцю у відкритті кримінальної справи за фактом фальсифікації документів та вчинення інших кримінально караних правопорушень інспекторами екологічної інспекції під час перевірки. А докази надати просто: (АКТИ І ПОСТАНОВА).

Система не була б «вертикально інтегрованої», якби у Зуба не було «своїх» суддів. Наприклад, в Донецькій області таким є Костянтин Сергійович Харакоз. Якщо подивитися статистику Донецького господарського суду, то при повному складі з 76 суддів якимось чином більшість справ по ДЕІАМ потрапляє саме до Харакоз. Цей суддя є людиною з команди сина януковича. І він один з тих, хто виносив безліч протизаконних рішень при переділі власності в Донецькій області в 2012-2014 роках. Будь-які доводи захисту, докази фальсифікацій документів суддя Харакоз ігнорує і вдає, що такі докази відсутні. Це не є правосуддям, це повний судове свавілля. Але це свавілля якимось чином зникає, коли відповідачем є підприємства Ахметова. У цьому випадку суддя Харакоз прислухається до доводів юристів «Метінвесту» і за помахом «чарівної молотка Феміди» юристи екологічної інспекції раптом втрачають свої юридичні можливості.
Адже не дарма ж людина януковича Зуб досі сидить на такий дохідної посади, але при цьому найбільші забруднювачі Азовського моря - металургійні комбінати олігарха Ахметова, не платять штрафів державі за заподіяна ними шкоду екології. Суми штрафів меткомбінатів просто сміховинні. Ахметов має своїх людей не тільки в інспекціях, прокуратурах, судах, а також і в міністерствах. Цей мафіозно-олігархічний спрут охопила всю Україну. Суми і масштаби корупції навіть не представляемо в людській свідомості пересічних громадян України.
Простий приклад рішень судів, де суддею був Харакоз, є докази корупції в найбільших масштабах. Товариство з обмеженою відповідальністю, що має до 100 чоловік персоналу, оплачує штраф в 2 мільйони гривень.

З інсайдерських джерел нам стало відомо, що ДЕІАМ виграє суди у меткомбінатів Ахметова на кілька тисяч гривень, але істотні позови (від декількох сотень тисяч до мільйонів) юристи інспекції чомусь програють.

За нашими даними, за 2016 рік комбінат «Азовсталь» - один з найбільших забруднювачів екології міста Маріуполя, заплатив штраф в розмірі близько 8000 гривень. Це навіть не викликає обурення. На наш превеликий жаль, це - приклад «справедливої» життя в Україні. І після таких прикладів, як ви думаєте, чи будуть в Україні заходити іноземні інвестиції?
Жителі Маріуполя ось уже на протязі п'яти років вимагають відставки Зуба, але це їм явно не по зубах. І якщо вдалося позбутися від золотих унітазів януковича, то ось від таких «золотих» Зубов Ахметова позбутися важко.

І, щоб підсумувати написане, - малі та середні підприємства Маріуполя приречені на довгострокове і фінансово вимотуюче протистояння з державною системою, що перетворилася в ОПГ. І жителі міста, представники дрібного і середнього бізнесу вже не вірять ні в Майдани, ні в реформи, і, звичайно, на тлі такого свавілля не дивно, що багато хто з них закликали путина в 2014 році. Але, на наш превеликий жаль, свавілля Ахметовська кланів, які міцно окопалися в усіх державних структурах, - триває, як і триває розгойдування на тлі такого свавілля в державних структурах російськими спецслужбами суспільно-політичної ситуації в Україні.
Вікторія ПРІДУЩЕНКО, голова ОФ «Маріупольська Дружина»

Маріупольський порт. фото cfts.org.ua