Чорне золото загрожує Чорного моря

Фото: Tom Benson

В травнем 2017 року голова держкорпорації «Роснефть» Ігор Сечин і виконавчий директор ENI Клаудіо Дескальці підписали договір про розвідувальному бурінні на шельфах Чорного і Баренцового морів. Роботи в Чорному морі планується почати вже в кінці поточного року.

Бурова платформа Scarabeo 9, що належить італійській компанії Saipem, зафрахтоване для реалізації вищевказаного проекту, 21 вересня прийшла в Констанцу, де буде проведений монтаж бурової вишки. Після цього платформа відправиться на російський шельф - на Західно-Чорноморську площа недалеко від Геленджика і Новоросійська.

Сам по собі факт проведення подібних робіт біля берегів головного курортного регіону країни викликає обґрунтовані побоювання місцевих жителів і екологів. Розлив нафти може не тільки завдати непоправної шкоди унікальній природі краю, а й залишити без роботи чималу кількість людей, зайнятих в туристичному бізнесі. Також до економічних наслідків можна додати падіння цін на нерухомість, тим більше що жити в Краснодарський край багато перебираються якраз завдяки його сприятливим кліматичним і екологічним умовам.

Противники проекту попереджають, що в разі аварії на глибині до 2200 метрів в агресивному сірководневої середовищі - а саме в таких умовах має пройти розвідувальне буріння - загерметизувати свердловину буде надзвичайно складно . Під загрозою 1,2 тис. Км узбережжя Чорного моря, тобто близько його чверті.

Як наочний приклад того, чим може обернутися для регіону розлив нафти, екологи наводять катастрофу в Мексиканській затоці на буровій платформі Deepwater Horizon, також проводила розвідувальне буріння та затонулої 22 квітня 2010 року. Тільки глибина буріння в її випадку становила 1500 метрів, а такий несприятливий фактор, як агресивна сірководнева среда, був відсутній.

Як підсумок - одна з найбільших екологічних катастроф техногенного характеру в історії. Закрити свердловину не могли протягом 152 днів, що призвело до викиду 5 млн барелів сирої нафти, що утворила пляму площею 75 тис. Кв. км або близько 5% поверхні Мексиканської затоки. Було забруднено 1 770 км узбережжя.

Наслідки катастрофи, незважаючи на безпрецедентно високі витрати на їх усунення, повністю ліквідувати не вдалося до цих пір. Причому, як зазначають опоненти «Роснефти», у корпорації і у Росії немає ресурсів, які можна порівняти з тими, що були задіяні при ліквідації збитку нефтеразлівов в Мексиканській затоці.

Тому місцеві жителі висловлюють свою незгоду з бурінням на чорноморському шельфі. Зокрема свій протест вони висловили на мітингу, що пройшов 3 вересня в Сочі. Також лунають заклики до бойкоту заправок «Роснефти».

Підігрівають невдоволення і порушення під час реалізації проекту . Екологічна вахта по Північному Кавказу вказує на те, що громадські обговорення, необхідні для отримання позитивного результату державної екологічної експертизи, які були проведені в Геленджику, Новоросійську, Анапі і Темрюкському районі краю. Що свідчать про це відповіді організація отримала від адміністрацій даних муніципальних утворень. Адміністрації Сочі і Туапсинського району на запити не відповіла.

Ековахта направила скаргу в Азово-Чорноморську міжрайонну природоохоронну прокуратуру. Але замість того, щоб провести перевірку, що входить в число безпосередніх обов'язків відомства, воно перенаправили заяву в Чорноморсько-Азовське морське управління Росприроднагляду - тобто в той відомство, яке й видало позитивний висновок державної екологічної експертизи (ГЕЕ) на проект буріння. Чекати того, що воно знайде порушення саме у себе, навряд чи варто.

Якщо до цього додати те, що «Роснефть» вважається лідером в країні за кількістю розливів і поточних трубопроводів, то картина стає зовсім тривожною.

Можна згадати розлив під Нефтеюганском влітку 2015 року, що відбувся з вини дочірньої компанії «Роснефти» «РН-Юганскнефтегаз». Збиток від нього Росприроднагляд оцінив в 270 млн рублів. 27 липня вже 2016 року у Верхнечонское родовищі в Іркутській області, експлуатується «Роснефтью», стався вибух, в результаті якого загинуло 6 осіб . За останні два роки також стався ряд аварій на об'єктах , Що належали раніше «Башнефть», трапилася розгерметизація трубопроводу на Ванкорському родовищі в Красноярському краї, стався розлив 5 т нафти на родовищі Монг в Сахалінської області, в результаті чого нафта потрапила в річку Нельбуту, що впадає в центральну частину Нийского затоки Охотського моря.

Так що питання про доцільність і корисність проекту не тільки для окремо взятих корпорацій, а й для широкого кола жителів чорноморського узбережжя, залишається відкритим.