Газета «Известия» // Без фундаментальних причин
Головна без купюр
22.08.2018, 13:39
Економіст Дарина Желаннова спеціально для «Известий» - про те, як реагував рубль на антиросійські санкції і чи варто побоюватися девальвації в зв'язку жорсткої риторикою США.
Росія живе під санкціями більше чотирьох років, але рубль по-різному реагував на кожне їхнє посилення. Якщо простежити динаміку курсу за весь цей час, то можна побачити, як відбувалася адаптація ринку до мінливих правил гри.
Перші санкції, введені незабаром після кримського референдуму 2014 року, в основному носили персональний характер. Вони включали в себе візові та фінансові обмеження для людей, причетних до возз'єднання півострова з Росією. По суті, ці заходи повністю ігнорувалися валютним ринком, а істотне ослаблення рубля почалося пізніше, коли режим санкцій торкнувся широке коло компаній і банків. Однак в той період не менш важливий внесок в девальвацію вносив інший фактор - різке зниження цін на нафту, спровоковане її серйозним профіцитом на світовому ринку. В результаті долар подорожчав з 34 рублів на початку року майже до 70 рублів в кінці.
Крім негативного зовнішнього фону свою роль зіграло і те, що в листопаді 2014 го стався давно назріле перехід до політики плаваючого курсу рубля. Такі серйозні рішення завжди пов'язані з підвищеною волатильністю, а в неспокійний час нервозність учасників торгів посилюється. Коли рубль став стрімко дешевшати, Центробанк на екстреному засіданні підвищив ключову ставку з 10,5% до 17%, щоб обмежити девальваційні та інфляційні ризики. У наступні місяці ситуація вирівнялася, і російська валюта відіграла помітну частину втрачених позицій. Уже до квітня 2015 року курс повернувся в район 50 рублів за долар.
Новий пакет антиросійських заходів був прийнятий США у відповідь на події в Сирії і супроводжувався падінням рубля приблизно на 35%. Знову ситуація погіршувалася зниженням цін на нафту, і знову основні втрати були відіграні російською валютою приблизно за три місяці, після чого вона продовжувала набирати силу. Курс долара знаходився в діапазоні від 56 до 61 рубля протягом усього минулого року.
На початку 2018 року в США був опублікований так званий Кремлівський доповідь, який віщував чергові антиросійські заходи. Обговорювалося введення обмежень для інвесторів на покупку російського держборгу, причому в жорсткому сценарії передбачався навіть заборона на утримання вже наявних боргових паперів. Проте Мінфін США визнав такі кроки недоцільними, оскільки через них постраждали б інтереси значної кількості учасників рику. Курс рубля стабілізувався, але ненадовго.
У квітні були введені санкції щодо «Русала», En + і інших активів Олега Дерипаски. Ці новини були сприйняті досить відчутно: пройшли масові розпродажі рублевих активів, а сама російська валюта втратила близько 10%. Однак потім з'явилися повідомлення про пом'якшення позиції США щодо компаній Дерипаски аж до можливого виведення їх з-під санкцій. Рубль в черговий раз зміцнився і тримався в парі з доларом між відмітками 61 і 64. Тільки недавні повідомлення про підготовку нового санкцій пакета послабили його майже на 7%.
Що ми маємо зараз? Поки комітети сенату лише опрацьовують введення санкцій. Реальне обговорення додаткових обмежень почнеться лише в вересні, коли у конгресу закінчаться канікули, і цілком може продовжитися до листопадових виборів. Так що ймовірно подальше посилення санкцій риторики, оскільки карту боротьби з Росією вкрай зручно розігрувати для посилення політичної ваги. З передбачуваних практичних кроків найболючішими стали б два: заборона на покупку інвесторами нового російського держборгу і обмеження на діяльність держбанків. Але обидві ці заходи малоймовірні. Якщо виходити з логіки, що списку санкцій тиск на Росію буде зберігатися, то вводити найжорсткіші заборони не має сенсу, бо це знижує кількість важелів впливу в майбутньому. Швидше за все, США зупиняться на наборі санкцій, який хоч і матиме негативний вплив, але все ж виявиться не дуже болючим.
Поки зберігається невизначеність щодо того, які саме рішення будуть прийняті, волатильність рубля залишиться порівняно високою. Однак для ослаблення російської валюти, яке ми бачили кілька днів тому, фундаментальних причин як і раніше немає. Здебільшого, ми стали свідками емоційної реакції ринку на зростання ризиків, масштаби якої посилилися через сезонно низьку активність учасників торгів. Не випадково вже на наступний день після першої хвилі продажів, коли ситуація була проаналізована більш ретельно, рубль став зміцнюватися.
Чотирирічний досвід перебування в режимі санкцій не пройшов даром і для економіки в цілому, і для російської валюти зокрема. Остання стала набагато менш чутливою до зовнішніх чинників. І хоча будь-які санкційні новини як і раніше негативно відбиваються на курсі, амплітуда його коливань на їх фоні помітно скоротилася. Не останню роль в цьому відіграють інтервенції Мінфіну, який надає рублю підтримку через коригування обсягів своїх валютних операцій.
Автор - економіст, аналітик.
Думка автора може не збігатися з позицією редакції.
Дарина Желаннова
Газета «Известия», 8:00, 22.08.2018
Що ми маємо зараз?