ТЕМА 5. ЗМІНА РІВНОВАГИ СПОЖИВАЧА. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ І РИНКОВИЙ ПОПИТ
5.1. Оптимальний вибір і зміна доходу споживача
Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміна доходу. Припустимо, що дохід зростає при інших рівних умовах. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу споживача призведе до зміщення бюджетної лінії вправо вгору паралельно початковій в положення (рис. 5.1). Поєднавши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу.
Крива "дохід - споживання" єднає всі точки рівноваги споживача, пов'язані з різними рівнями доходу.
Траєкторія кривої "доход - споживання" залежить від типу благ. Рис. 5.1 відображає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбувається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари відносяться до нормальних благ. Крива "дохід - споживання" для нормальних благ є монотонно зростаючою. Для нижчих благ вона набуває негативного нахилу.Модель "доход - споживання" дозволяє охарактеризувати зміну індивідуального попиту на деякий благо. Перенесемо рівноважні обсяги споживання товару для випадку нормальних благ (рис. 5.2.а) в системі координат "ціна - обсяг попиту" (рис. 5.2.б). За умови незмінної ціни кожен обсяг товару має на кривій попиту лише одну точку. Обсяг розміщений на кривій попиту, а обсяг, що відповідає вищому рівню доходу, вже розташований на іншій кривій попиту, і далі відповідно попит споживача за будь-якого вищого рівня доходу буде зростати. На графіку попиту це виглядає як зміщення кривої попиту вправо. Отже, зміна доходу споживача викликає зміни в попиті на товар і зміщує криву попиту.
Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача.
На рис. 5.3 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ. Криві Енгеля і криві "доход - споживання" мають однаковий характер залежності від доходу для нормальних благ є висхідними і мають позитивний нахил, для нижчих - відхиляються вліво і набувають негативного нахилу, а для нейтральних є вертикальними.
Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію щодо груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.
5.2. Оптимальний вибір і зміна ціни. Крива індивідуального попиту
Тепер проаналізуємо зміна оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується від до (рис. 5.4.а). Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару, - він стає дешевшим порівняно з благом. Відрізки показують максимальні кількості товару, які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій дохід тільки на нього. Точки на рис. 5.4.а) визначають рівноважні комбінації товарів та при різних рівнях ціни блага. Поєднавши точки рівноваги плавною лінією, отримаємо криву "ціна - споживання".
Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона з'єднує всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується крива індивідуального попиту.
Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару в системі координат "ціна - кількість товару" (рис. 5.4.б) Крива попиту показує обсяг споживання товару як функцію ціни.Властивості кривої попиту:
§ крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижче ціна, тим вище рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;§ кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;
§ в міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто виконується закон спадної граничної корисності. 5.3. Ефекти доходу і заміниЗміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевше чи дорожче щодо інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорогі блага замінюються дешевшими. Це - ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, яка може бути використана для покупки додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це - прояв ефекту доходу.
В аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різний, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст і математик Євген Слуцький (1915 г.) і англійський економіст Джон Хікс (30-і рр. ХХ ст.). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше, в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз моделі Хікса.Для визначення одиночного дії кожного з ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту, умовно скоротивши свої витрати так, щоб реальний дохід залишався на рівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміна відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни.
Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої - компенсує бюджетної лінії. Економічний сенс добудови - визначити, якою стала б структура ринкової споживчого кошика, якби змінилися тільки відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зрушенням бюджетної лінії.Розглянемо графічну модель одиночного дії ефектів за Хіксом для випадку зниження ціни товару (рис. 5.5). Початковий оптимум споживача встановлюється в точці, де бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості. Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії. При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовного рівноваги. Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевого блага. Оскільки перехід від до відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від до розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг попиту на товар, який витісняє частину попиту на благо.
Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. Насправді зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії. Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості, в точці оптимуму. Перехід же від до відбувається при незмінних відносних цін товарів, тому зміна обсягу споживання від до трактують як ефект доходу.Зміна рівноваги споживача від до характеризує загальний ефект зниження ціни товару, який складається з суми двох ефектів заміни та доходу:
§ ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;§ ефект доходу - це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу при незмінності відносних цін товарів.
Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов'язково призводить до збільшення його споживання, тобто має позитивне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, - в залежності від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною позитивною, і підсилює його (рис. 5.5). Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від'ємне значення. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більше, ніж ефект доходу, тому зі зниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає.
Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ виконується закон попиту: з підвищенням ціни попит на них скорочується, а зі зниженням ціни - зростає, крива попиту має негативний нахил, є спадною. Винятком є товар Гіффена - нижчий товар, який займає значне місце у витратах споживача і для якого не виконується закон попиту, для нього ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має позитивний нахил і є висхідною.
5.4. Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку
Ринковий попит обчислюється шляхом додавання показників індивідуального попиту всіх покупців при кожному значенні ціни. Графічно крива ринкового попиту визначається як сума горизонтальних відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців даного товару всіх можливих значень ціни (рис. 5.6).
Нехай на ринку деякого товару є лише два споживача, попит яких представляють криві і. Висота кривих індивідуального попиту показує готовність споживачів купувати за даною ціною певну кількість блага. Перший споживач починає купувати за ціною нижче, а другий купує за значно вищою ціною, нижче рівня. У проміжку від до крива ринкового попиту збігається з індивідуальною кривою попиту другого споживача. За ціною ринковий попит складається з відрізків. Ламана крива і є кривою ринкового попиту.
Якщо скласти попит значного числа покупців, то крива ринкового попиту буде плавною лінією з негативним нахилом. Вона має ті ж властивості, що й крива індивідуального попиту і може зміщуватися в результаті дії нецінових детермінант. Дослідження кривих ринкового попиту мають практичне значення, надають важливу інформацію про рівень попиту в різних регіонах, в різних демографічних групах споживачів.Звичайно криві індивідуального попиту утворюються виключно на основі смаків і уподобань певних споживачів, а попит інших покупців ніяк не впливає на попит окремого споживача. Однак попит на деякі товари однієї людини іноді залежить від того, скільки ще людей придбали цей товар, що в свою чергу впливає на величину і еластичність ринкового попиту.
Таблиця 5.1Таблиця 5.1
Ціна, грн.
кількість покупців
обсяг
попиту, од.
більше 100
0
0
Від 80 до 100
1
1
Від 70 до 80
2
2
Від 50 до 70
3
3
нижче 50
4
4
На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчого надлишку, яка застосовується для доказу переваг конкурентної ринкової системи, яка максимізує добробут споживачів і виробників.
Кожен споживач визначає для себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності. Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем. У таблиці 5.1 представлені дані про готовність платити чотирьох покупців.
Побудована за готовністю платити крива попиту має вигляд ламаної лінії (рис. 5.7). Якщо товар буде продаватися за ціною 70 грн., То на ринку залишаться 3 покупці, які куплять по одній одиниці товару. Перший покупець, який міг би заплатити максимум 100 грн., Вважає, що заощадив 30 грн., Другої, готовий платити максимум 80 грн., Заощадив 10 грн., А третій заплатить суму, яку готовий був платити. Четвертий покупець взагалі покине ринок.
Отже, крива ринкового попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача, того, хто готовий першим залишити ринок при найменшому підвищенні ціни. Це третій споживач: як тільки ціна перевищить 70 грн., Він виходить з ринку. Уявна економія, яку отримали два перших покупця, складає загальну суму споживчого надлишку - 40 грн.
Споживчий надлишок - це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред'являє попит, і фактично заплаченої сумою.
Величина сукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої кривою ринкового попиту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. На рис. 5.8 за початковою ціною споживчому надлишку відповідає площа трикутника. Якщо ціна знизилася до, споживчий надлишок буде визначати сукупність площ. Зниження ціни підвищить рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного товару, а й інших, які отримали можливість купувати цей товар.
Споживчий надлишок є показником економічного добробуту і повинен враховуватися політиками і урядом.Книга: Мікроекономіка (конспект лекцій КНЕУ)
ЗМІСТ
на попередню