Україна йде в кіно

В'ячеслав Кириленко. фото dt.ua

З ачаткі держпрограми по відродженню українського кіновиробництва несподівано прийняли абсолютно незвичайні обриси.

Ще навесні Держагентство з питань кіно носилося з ідеєю введення додаткового податку в розмірі 3% на послуги телеком-операторів, кінотеатрів і телеканалів на фінансування українських фільмів.

Цей механізм нічим не відрізнявся від пропозицій людей старої влади.

Однак на презентації в четвер у студії Film.ua нової ініціативної групи найбільших українських приватних телеканалів і телестудій # КіноКраїна міністр культури В'ячеслав Кириленко раптом збентежив новиною.

Мовляв, концепція змінилася. За його словами, для реалізації національної політики в сфері кіно, за великим рахунком, є три глобальних шляху.

"Перший - нуль фінансування і удар по українському кіноринку і національної безпеки, як зараз. Другий - ведення кінозбори (згаданого вище податку. - Авт.). Це польська модель, яка викликає критику, але вона нами деактивовано", - підкреслив він.

Такий проект, додав чиновник, вже був на узгодженні в Мінфіні та Мінекономіки, але з'явився третій варіант - альтернативний. Як з'ясувалося, представники української кіно- і телеіндустрії запропонували міністру абсолютно нову модель підтримки кінематографа.

"Тільки у мене в кабінеті ми зустрічалися п'ять разів - з Ткаченко (Олександр, гендиректор" Студії "1 + 1"), Богуцьким (Олександр, гендиректор ICTV), Бенкендорфом (Єгор, глава правління "Інтера"), Лященко (Євген, директор телеканалу "Україна"), Бородянським, само собою (Володимир, керівник групи StarLightMedia) ", - згадує Кириленко.

У підсумку, з'явилася нова версія закону. Міністр збирається внести його в парламент до кінця літа, а на прийняття розраховує восени. У кулуарах Film.ua подейкують, що основним ідеологом нового законопроекту був Бородянський, а Кириленко його підтримав.

Держава повинна?

Глава Держкіно Пилип Іллєнко коротко змалював, як буде працювати нова модель. За його словами, проект передбачає створення спеціального фонду підтримки кінематографії. Він буде поповнюватися з декількох джерел.

По-перше, передбачається встановити мінімальне фінансування з госбюжета на рівні 0,1% від його загальних витрат. Це понад 500 млн грн, якщо оперувати цифрами фінплану-2015. Крім того, фонд буде поповнюватися за рахунок відрахувань від діяльності державних лотерей і з акцизів.

За підрахунками ЕП, щорічний обсяг фонду складе 1 млрд грн. У 2014 році на українські фільми з бюджету було виділено 2 млн дол. Існуючі податкові пільги на галузь в 2016 році планується навіть розширити.

Щоб гроші на стрічки не осіли в кишенях чиновників Держкіно, буде створено раду з управління валютним фондом. Він буде складатися з десяти чоловік, половина з яких - висуванці від держструктур, а інша - від галузі.

Законопроект також передбачає визначити, хто і як буде отримувати держкошти на українські фільми. Частина картин буде забезпечена держзамовленням на 100% - дитячі, просвітницькі, документальні, анімаційні та дебютні роботи. Ця норма працює і зараз.

Інші фільми можуть претендувати на 80% держкоштів - зараз частка держави не перевищує 50%. З нового: 50% держкоштів зможуть отримати телесеріали.

У проекті буде прописаний механізм держпідтримки кіно на ранніх стадіях - режисерської та сценарної, а також на пізніх - дистрибуції та маркетингу. Рекламу українських фільмів на телеканалах хочуть прирівняти до соціальної.

Самі себе не прогодуємо

Як з'ясувалося в ході презентації глави StarLightMedia Володимира Бородянського, навіть при новому підході фінансування, всі пільги і посиленою системою контролю над витратами коштів українським продуктам все одно не піднятися. Є серйозний місцевий обмежувач - сам ринок.

На ньому мало кінотеатрів для прокату - в три рази менше на душу населення, ніж в Росії, мало доходів від ТБ-реклами. Зате багато інтернет-піратства. Українці звикли дивитися скачані з мережі фільми безкоштовно.

До того ж, на такому кволому ринку частка українського продукту вельми і вельми мізерна. Тільки 7% від загального обсягу прокату припадають на вітчизняні картини і лише 8% на українські фільми і серіали відводиться в ефірі топ-6 телеканалів. Тоді як російський продукт займає 55%.

Це призвело Бородянського до думки, що випуск контенту тільки для українського ринку не має економічного сенсу. Потрібно надавати послуги на експорт.

У презентації він привів в приклад кілька збиткових проектів, серед яких фільм "Поводір", знятий на бюджетні кошти, і серіал СТБ "Швидка допомога". Тому вкрай важливо залучати в Україну іноземні проекти, з якими можна працювати спільно і готувати контент для глобального ринку.

Натисніть для збільшення

На слайді наведені розрахунки StarLightMedia. Прокатник - B & H вказує на помилку в розрахунках StarLightMedia і призводить дещо інші цифри: заробіток кінотеатрів склав 50% від бокс-офісу - 7 080 894, 55грн, а заробіток прокатника (15% від заробітку кінотеатрів) - відповідно, 1 062 134,19грн.

Віддати, щоб отримати

Як розповів Пилип Іллєнко, в цьому і полягає друга ідея нового законопроекту - стимули для організації кіновиробництва в Україні.

Такі програми вже діють в ряді європейських країн. За його словами, мова йде про повернення частини витрат на виробництво фільмів іноземними студіями, команди яких приїжджають знімати в Україні.

До 25% буде повертатися знімальним групам і до 10% від суми гонорарів іноземним акторам. Основні умови для таких компенсацій - велика частина знімального процесу організується в Україні і вносить вклад в її культуру.

Це повинно не тільки залучати інвестиції в Україну, а й створювати стимули для розвитку сфери послуг в країні. Адже Україна буде відвідувати більше іноземців, які стануть витрачати гроші в готелях, кафе, платити за транспорт.

Ще один бонус - туризм. Чим більше сцен в відомих зарубіжних фільмах буде зніматися на тлі місцевих ландшафтів, тим більше гостей з-за кордону дізнаються про Україну і захочуть її відвідати.

Виступив з доповіддю на Film.ua керівник податкової та юридичної практики Ernst & Young Володимир Котенко відзначив, що модель компенсацій, запропонована телевізійниками в Україні, успішно застосовувалася в сусідніх європейських країнах, наприклад, Чехії та Угорщини.

За його словами, у Великобританії кожен фунт стерлінгів фінансових пільг для кіношників обернувся додатковими 12 фунтами в місцевій економіці. У Франції кожен євро пільг приніс 11,3 євро інвестицій і 4 євро податків. В Угорщині успіхи скромніші: кожен форинт пільг приніс економіці 1,25 форинта.

Як вважає генеральний директор телеканалу "Студія" 1 + 1 "Олександр Ткаченко, Україна може заробляти на послугах у сфері медіа-виробництва 100-200 млн дол вже через рік-два. За його словами, цей ринок можна оцінити 40-60 млн дол. збільшити його в кілька разів допоможе введення податкових пільг.

"Сусідні європейські країни - тепер наші прямі конкуренти на цьому ринку, але Україна має набагато більше географічних можливостей і кінематографічних ресурсів", - вважає Кириленко.

Як прогнозує Бородянський, якщо протягом п'яти років держава виділить на розвиток кіно і серіалів 250 млн дол, а приватні продюсери - 150 млн дол, з'явиться 75 касових українських фільмів і 5 тис епізодів серіалів.

Ще не всі дозволено

Втім, радіти поки рано. Незрозуміло, як на нові ідеї відреагують Кабмін і Верховна Рада. Грошей на підтримку кіно майже не виділяють не тому, що не думають про цю сферу, а тому, що їх в бюджеті дуже мало.

За словами Кириленка, Арсеній Яценюк любить кіно і причетний до створення "поводиря".

"Ми одного разу ввечері обговорювали в колі топ-менеджерів найбільших телеканалів всі ці проблеми. За багатьма з них у нього було здивування, але потрібно рухатися далі.

В уряді з'являється неприйняття податкових преференцій. Коли йде мова про продовження пільг для кіно на п'ять років, це викликає роздратування ", - розповідає міністр культури.

Крім того, Кириленко побоюється, що коли міністри почують про 10% компенсації гонорарів для іноземних акторів, вони покрутять пальцем біля скроні і скажуть: тут на оборону грошей не вистачає.