Зовнішня торгівля ЄАЕС зростає швидше внутрішньої. Це потенційно небезпечно

Статистика торгівлі країн ЄАЕС за перший квартал 2018 р малює досить суперечливу картину. Зовнішня торгівля об'єднання зростає швидше взаємної, що в перспективі може привести до переорієнтації держав Союзу на інші економічні блоки, які мають для них більш високою привабливістю.

За даними Євразійської економічної комісії (ЄЕК), за січень-березень цього року торгівля ЄАЕС з третіми країнами зросла на 33,2 млрд. Дол., Що майже на чверть (23,8%) перевищує аналогічні показники за перший квартал 2017 г. При цьому експорт з союзних держав, що збільшився на 24,6%, ріс швидше, ніж імпорт (на 22,4%), що забезпечило збільшення профіциту зовнішньої торгівлі з 41,1 до 52,3 млрд. дол. Зростання зовнішньої торгівлі ЄАЕС спостерігається з початку 2017 м, і її сальдо залишається в позитивній зоні на всьому протязі цього періоду.

Внутрішня (взаємна) торгівля між учасниками Союзу за той же період виросла на 16,4%, а її загальний обсяг склав 13,9 млрд. Дол. Тобто взаємна торгівля між учасниками об'єднання втричі менше зовнішньої, і росте вона в півтора рази повільніше, ніж товарообіг з третіми країнами. Причому якщо у Росії (на 19,6%) і Вірменії (на 47,6%) торгівля з державами ЄАЕС росла швидше, ніж в середньому по Союзу, то у Казахстану (на 8,5%) і Білорусії (на 12,4 %) - помітно повільніше. У Киргизії же обсяг торгівлі з ЄАЕС за січень-березень цього року взагалі скоротився на 17,5%. Головним двигуном внутрішньоспілкової торгівлі в першому кварталі, таким чином, виявилася Росія, тоді як Казахстан і Білорусія, які мають другий і третій за розміром економіками ЄАЕС, нарощували свою зовнішньоекономічну активність переважно на зарубіжних ринках.

Необхідно враховувати, що зростання товарообігу у вартісному вираженні відбувається як в результаті підвищення цін на товари, так і внаслідок збільшення фізичного обсягу товарної маси. За оцінкою ЄЕК, за січень-березень цього року зростання взаємної торгівлі на 8% було обумовлене збільшенням цін і на 7,8% - нарощуванням фізичного обсягу товарів, що продаються. Тобто підвищення цін визначило збільшення вартісного обсягу торгівлі на 53%, а збільшення товарної маси - на 47,2%. Якщо ж ці пропорції поширити на порівняно невисокі темпи зростання взаємної торгівлі з ЄАЕС Білорусії і Казахстану, збільшення її реального обсягу в першому кварталі може виявитися взагалі незначним. А в сукупності з падінням «євразійської» торгівлі Киргизії картина виходить далеко не настільки оптимістичною, як може здатися при погляді на загальні показники.

Найбільш динамічно в ЄАЕС розвивається торгівля між Росією і Білорусією, яка росте швидше загальносоюзних показників і за перший квартал збільшилася на 19%. З цілої низки інших напрямків фіксуються набагато більш високі темпи зростання. Так, торгівля між Вірменією і Білоруссю в першому кварталі зросла на 73,9%, Білоруссю і Киргизією - на 84,8%, а Казахстаном і Вірменією - в 4,3 рази. Але питома вага цих напрямків в загальному обсязі внутрішньоспілкової торгівлі крайней незначний, тоді як російсько-білоруська торгівля дає 60,5% всього взаємного товарообігу ЄАЕС. Наступною за значенням є російсько-казахстанська торгівля, що забезпечує близько третини (30,3%) всього «євразійського» товарообігу. Але при цьому торгівля між Росією і Казахстаном за три місяці виросла тільки на 11,1%. Правда, є і більш «депресивні» напряму. Так, казахстансько-киргизька торгівля в першому кварталі цього року збільшилася всього на 9,1%, а товарообіг між Киргизією і Росією взагалі скоротився на 9,3%.

Випереджаючі темпи зростання російсько-білоруської торгівлі в порівнянні з російсько-казахстанської пояснюються, мабуть, схожу структуру економік Росії і Казахстану, орієнтованих на експорт вуглеводнів. Крім того, казахстанська влада прагне знизити залежність від Росії по найбільш важливим з точки зору національної безпеки продуктів, що також не сприяє зростанню взаємної торгівлі. З Білоруссю ж Росія тісно пов'язана поставками нафти і газу, імпортом м'ясо-молочної та іншої продукції білоруського АПК, а також тісної кооперацією в області машинобудування, що охоплює в тому числі і військово-промисловий комплекс. З Казахстаном ж економічні зв'язки такого роду набагато слабкіше. В результаті внутрішня торгівля в ЄАЕС - це, перш за все, торгівля між Росією і Білорусією. Так, обсяг взаємного товарообігу країн ЄАЕС в першому кварталі склав 13,9 млрд. Дол., З яких 8,4 млрд. - це російсько-білоруська торгівля, вдвічі перевищує за розміром російсько-казахстанський (4,2 млрд.).

З інших напрямків взаємної торгівлі найбільш значними також є ті, що пов'язані з Росією. Так, обсяг торгівлі Росії з Киргизією за перший квартал досяг 353,1 млн. Дол., Що становить 2,5% всієї євразійської торгівлі. А з Вірменією РФ в січні-березні наторгувала на 512,8 млн. Дол. (3,4% від взаємної торгівлі в ЄАЕС), збільшивши цей показник за три місяці відразу на 40%. Втім, досить помітною також є білорусько-казахстанська торгівля. За перші три місяці цього року її розмір досяг 186,6 млн. Дол., Також збільшившись в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 40,2%. Правда, велика її частина припадає саме на частку Білорусі, активно розвиває торговельно-економічні зв'язки з країнами Центральної Азії в спробах знайти нові ринки збуту для своєї промисловості і сільського господарства, диверсифікувавши структуру зовнішньоекономічних зв'язків. Оскільки ж Білорусія має більш розвинуту обробну промисловість і АПК, її можливості в сфері нарощування експорту більше, ніж у середньоазіатських республік колишнього СРСР.

Відносна слабкість торгово-економічних зв'язків всередині ЄАЕС за межами російсько-білоруського ареалу є однією з потенційних загроз подальшому розвитку об'єднання, яке створювалося саме як митний союз. У зв'язку з цим вкрай примітним є заява міністра національної економіки Казахстану Тимура Сулейменова з приводу впливу на республіку введених проти Росії західних санкцій. за його словами, найбільшим торговим партнером Казахстану з торгівлі та інвестицій є Європейський союз, а ключовим торговим партнером - Китай. «При всіх наших взаємозв'язках [з РФ] в рамках Євразійського економічного союзу наші економіки все одно рухаються з різними темпами, - зазначив він. - Наша - за рахунок того, що ми робимо конкретні заходи, за рахунок того, що у нас вона досить добре збалансована і немає будь-яких обмежень ні по залученню технологій, ні по залученню інвестицій. Це буде однозначно нашою конкурентною перевагою. Тому у мене немає ніяких сумнівів, що ми зможемо показувати темпи зростання, які будуть перевищувати наших партнерів і сусідів ».

У ситуації, коли ЄАЕС «затиснутий» між двома найбільшими в Євразії економічними «центрами сили» - Євросоюзом і Китаєм, - їх економічне тяжіння згодом буде все сильніше впливати на нього. І Євросоюз, і Китай вже розробили і прийняли свої економічні і політичні програми розвитку співпраці з країнами пострадянського простору. У ЄС - це програма «Східного партнерства», а КНР - «Один пояс - один шлях». Плани Євросоюзу відверто спрямовані на економічне і політичне «освоєння» простору колишнього СРСР з метою не допустити інтеграції цих територій з Росією. Китай же вважає за краще діяти більш м'яко, нарощуючи обсяг торгово-економічних зв'язків і поступово посилюючи свій політичний вплив. У Таджикистані, наприклад, його економічну присутність у вигляді обсягів торгівлі, кредитів та інвестицій вже помітно перевищує російське, що є головною перешкодою для приєднання цієї республіки до ЄАЕС.

Для нейтралізації «сили тяжіння» Китаю і ЄС Євразійського союзу гостро необхідний якісний економічний ривок. Йому слід модернізувати структуру економіки, радикально підвищивши питому вагу обробних виробництв, особливо найбільш технологічних з них, які виробляють продукцію високого переділу. Головним товаром всередині ЄАЕС як і раніше є нафтогазові ресурси, на частку яких припадає 31% всієї торгівлі. Відсоток машин, устаткування і транспортних засобів (17,5%), особливо на тлі торгівлі з третіми країнами, також досить помітний, але набагато нижче, ніж міг би бути в разі випереджаючого розвитку обробної промисловості. Якщо ж головним товаром всередині Союзу як і раніше будуть нафту, нафтопродукти і газ, шансів на успішний розвиток об'єднання не дуже багато. В такому випадку ЄАЕС ризикує опинитися в зоні впливу більших і технологічних просунутих економік, експортні та інвестиційні можливості яких помітно вище.