Служба безпеки України, якій нема чого сказати

Співробітник СБУ (напевно, при званні, а також посади і зарплати з держбюджету) на обшуку в приватній фірмі, серед іншого, вилучає талони на бензин, а потім заправляє на них свою машину. Це версія боку, у якій талони вилучили, і яка переконливо, з подробицями і навіть відео з автозаправки ділиться своєю історією в соцмережах.

Співробітник СБУ (точно при званні, а також, посади і зарплати з держбюджету), що працює в прес-службі, на питання ЗМІ про даний інцидент спочатку обіцяє, що офіційний коментар «найближчим часом» буде розміщений на веб-ресурсі відомства, а вже через кілька годин говорить, що Службі безпеки України про цю ганебну подію «нічого невідомо». Ну, да, особливо якщо врахувати, що історія з талонами - двомісячної давності, і нібито перевірка по ній вже проводилася. В результаті ніякого офіційного коментаря цього кричущого інциденту від української спецслужби так і не послідувало. Втім, до подібних «результатами» за зверненням за оперативними коментарями ми, українські журналісти, на жаль, вже звикли. Часто - в прес-центр СБ просто не додзвонитися. Ну, а що ж, гібридна війна в країні, куди тут з пресою якось спілкуватися.

СБУшник заправив авто вилученими талонами: в службі заявили, що до сих пір не мають інформації про інцидент

Як інформаційне агентство, яке працює, в тому числі, комунікатором між держструктурами і суспільством, ми дотримуємося правил цієї комунікації. Тобто, побачивши, наприклад, у рядового користувача Фейсбук скаргу на кричущі дії представника влади - звертаємося в відповідну структуру з питаннями, щоб розібратися в ситуації і висвітлити її для широкої читацької аудиторії. Або навпаки. Побачивши на сайті держвідомства цікаву (важливу) інформацію - поспішаємо, як офіційну, донести її до читача через свої канали. І комунікуючи ми, як правило, не з окремими відомчими підрозділами, а з прес-службами, в які співробітники держструктур завжди посилають представників ЗМІ, так як ці самі прес-служби є публічною особою своїх відомств.

В результаті ніякого офіційного коментаря цього кричущого інциденту від української спецслужби так і не послідувало

Втім, вчора СБУ вирішила відзначиться в комунікаційному питанні двічі.

В цей же скандальний день, чекаючи обіцяний коментар СБУ щодо «оприбуткованих» талонів, з офіційного сайту спецслужби журналісти провідних видань країни розібрали топову - по новинним мірками - інформацію про затримання в Луганській області «одного з ватажків незаконного воєнізованого формування" - з різними цікавими подробицями і навіть оперативним відео. На сайті тільки нашого агентства новина за годину набрала тисячі переглядів, і все б добре, але ... першоджерело раптом безслідно зник з офіційних ресурсів СБУ! Ось був тільки що і текст, і фото, і відео, а потім - раз! - і нема!

Скріншот

Що повинні при цьому думати і як пояснюватися зі своїми читачами ЗМІ, які за фактом, виявляється, «роздали» неіснуючу новина? Ще й офіційну неіснуючу новина, з посиланням на цілу СБУ воюючою країни! Ватажка вже не було? Російського зброї і кадрових російських військових, про який він вже розповів слідчим, теж не було? Або все було, але ватажок, наприклад, встиг швидко відкупитися (НЕ талонами ж єдиними ...)? А якщо відкупитися, то - до якого рівня зайшов в переговорах про звільнення, що навіть з офіційного сайту інформацію зняли? Ой, ні, не віримо, не може такого бути! Напевно, ватажка швидко перевербували і тому терміново засекретили? Теж невдача - інтернет має властивість запам'ятовувати все, що коли-небудь було опубліковано, на відміну від офіційного сайту СБУ .

Скріншот з кеша

Скріншот сторінки сайту "Новий час"

До речі, в сучасному світі є тільки один помітний публічний дятел, який дозволяв собі (до недавніх пір) видаляти щось, опубліковане від свого імені. Це - президент США Дональд Трамп, який мав звичку видаляти зроблені ним твіти (пости в сервісі мікроблогів "Твіттер"), коли вони втрачали, на думку автора, актуальність. Він спробував продовжити цю свою практику, заселившись в Білий Дім - і йому публічно пояснили, що, ставши офіційною особою, президентом Америки - він уже не може маніпулювати інформацією подібним чином, так як всі його публікації після інавгурації - власність держави і історії.

Співробітникам СБУ, при всьому нашому до них повазі, звичайно, далеко до трампових місця в історії.

Але, якщо серйозно, хотілося б прояснити кілька питань.

Співробітникам СБУ, при всьому нашому до них повазі, звичайно, далеко до трампових місця в історії

За «зниклому» ватажкові. Тут дозвольте згадати: тижнів зо три тому голова СБУ Василь Грицак звернувся до ЗМІ із закликом укласти акт інформаційної єдності українських журналістів у протистоянні ворогові. Хороша ідея. Але навіть якщо втілювати її всього лише як піар-ідею, з боку СБУ в цьому питанні потрібна як мінімум злагодженість і системність дій і комунікацій у зовнішній світ. А судячи хоча б тому, як спочатку голосно з'явився, а потім тихо пропав «ватажок», загальною інформаційної лінії немає навіть в світі внутрішньому. Незважаючи на наявність чималих за чисельністю інформаційних і прес-підрозділів, на утримання яких платники податків виділяють зі своїх зарплат чималі суми. Який вже тут акт?

До речі, численні розслідування колег-журналістів про дорогущих будинках-квартирах-машинах окремих співробітників СБУ так і залишилися без пояснень з боку її керівництва. На обшуках-вилучення «заробили»?

Ну, і присвоєні під час обшуку талони. Здійснене зловмисником без погон і посади таке діяння, напевно, називалося б крадіжкою або грабунком. А як називають в СБУ цю практику, досконалу при виконанні службових обов'язків? І це все - на тлі небажання Служби зробити доступними для громадськості декларації про доходи хоча б свого керівної ланки ... До речі, численні розслідування колег-журналістів про дорогущих будинках-квартирах-машинах окремих співробітників СБУ так і залишилися без пояснень з боку її керівництва. На обшуках-вилучення «заробили»?

Хоча, думається, все набагато простіше. Схоже, їм просто, вибачте, пофіг - що там про них думають або пишуть. Тоді питання інше - чому пофіг? Чи відчувають себе над законом і над суспільством, якому присягали служити? ..

Олена Милосердова, керівник Департаменту політичних новин УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter