Професійна мотивація студентів як спосіб активації навчання

розділи: общепедагогические технології

У теорії і практиці середньої та вищої освіти формуванню і розвитку мотивацій приділяється чимала увага. Саме в професійній мотивації специфічним чином висвічуються основні моменти взаємодії індивіда і суспільства, в якому освітній процес набуває пріоритетного значення.

Вивчення структури професійно-орієнтованої мотивації студентів технологічних вузів, знання мотивів, які спонукають до роботи в тій чи іншій сфері, дозволить психологічно обгрунтовано вирішувати завдання підвищення ефективності педагогічної діяльності: правильно здійснювати відбір, навчання, розстановку кадрів, планувати професійну кар'єру.

Видатний психіатр, невропатолог і психолог В.М. Мясищев говорив, що результати, яких досягає людина в своєму житті, лише на 20-30% залежать від його інтелекту, а на 70-80% - від мотивів, які спонукають його певним чином себе вести.

В даний час в науці не вироблено єдиний підхід до проблеми мотивації поведінки людини, не усталилася термінологія, не сформульовані чітко основні поняття.

У зв'язку з цим, "мотивація" має різне трактування. В одному випадку її розглядають як сукупність факторів, що підтримують і направляють поведінку (Ж. Годфруа, К. Мадсен). В іншому випадку - як сукупність мотивів (К. Платонов). У третьому - як спонукання, що викликає активність організму і визначає його спрямованість, тобто як комплекс чинників, що спрямовують і спонукають поведінку людини (П.М. Якобсон). Крім того, мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності людини (М.Ш. Магомед-Еміне).

Таким чином, терміном мотивація позначаються дві групи явищ:

1) сукупність мотивів або факторів, які складають індивідуальну систему мотивів;

2) динамічне утворення, процес, механізм, тобто система дій щодо активізації мотивів певної людини.

Дослідниками встановлено (на достовірному рівні значущості) позитивний зв'язок мотиваційних орієнтацій з успішністю студентів. Найбільш щільно пов'язаними з успішністю виявилися орієнтації на процес і на результат, менш щільно - орієнтація на "оцінку викладачем". Зв'язок орієнтації на "уникнення неприємностей" з успішністю слабка.

Також дослідженнями було встановлено, що задоволеність вченням залежить від ступеня задоволеності потреби в досягненні, тобто "Прагнення людини до поліпшення результатів своєї діяльності". Ця потреба змушує студентів більше концентруватися на навчанні і в той же час підвищує їх соціальну активність. Також дана потреба має найбільший вплив на ефективність мотивації.

Істотне, але неоднозначний вплив на навчання надає потреба в спілкуванні і домінуванні. Однак для самої діяльності особливо важливі мотиви інтелектуально-пізнавального плану.

Стосовно учбової діяльності студентів під професійною мотивацією розуміється сукупність факторів і процесів, які, спонукають і скеровують особистість до вивчення майбутньої професійної діяльності. Професійна мотивація виступає як внутрішній рушійний чинник розвитку професіоналізму і особи, так як тільки на основі її високого рівня формування, можливий ефективний розвиток професійної освіченості і культури особистості.

При цьому під мотивами професійної діяльності розуміється усвідомлення предметів актуальних потреб особистості (здобуття вищої освіти, саморозвитку, самопізнання, професійного розвитку, підвищення соціального статусу і т.д.), що задовольняються за допомогою виконання навчальних завдань і спонукають його до вивчення майбутньої професійної діяльності.

Об'єктом дослідження є рівень професійної мотивації студентів першого курсу, які навчаються в ГОУ СПО "Канівської аграрно-технологічний коледж" за спеціальністю "Технологія продукції ресторанного господарства"

Предметом дослідження є процес мотивації навчальної діяльності студентів 1 курсу групи 116, спеціальність "Технологія продукції громадського харчування".

Аналіз педагогічної літератури і потреби практики дозволили нам в такий спосіб сформулювати проблему дослідження: яким чином реально здійснюється мотивація навчальної діяльності студентів-технологів і як сприяти її формуванню?

Мета дослідження-дослідження професійної мотивації у студентів технологічного Суза спеціальності "Технологія продукції громадського харчування".

Дослідження мотивації професійного навчання студентів було проведено на основі спеціальних методик.

Методика вивчення мотивації навчання студентів в Сузі

У методиці наведені мотиви вступу в СУЗ, реально діючі мотиви навчальної діяльності та професійні мотиви. Для кожного студента проводився якісний аналіз провідних мотивів навчальної діяльності. По всій вибірці (групі) визначалося кількість балів, що складають ту чи іншу мотиваційну структуру.

Мотиваційна структура, що забезпечує творчо адаптивний рівень навчання в Сузі, являє собою релевантну професійну мотивацію з внутрішньою мотивацією вступу до СУЗ, широкими пізнавальними мотивами і становить максимально можливий показник рівний 65 балам (за методикою вивчення мотивації навчання студентів в Сузі).

Мотиваційна структура, що забезпечує адаптивний рівень навчання в Сузі є іррелевантние професійну мотивацію із зовнішньою мотивацією вступу до СУЗ, вузькими пізнавальними мотивами і становить максимально можливий показник рівний 105 балам.

а)

б)

Малюнок 1 - Діаграма мотиваційної структури студентів групи 116

На малюнку 1а відображені усереднені показники релевантної (51 бал) і іррелевантние (62,7 балів) професійної мотивації даної групи.

На малюнку 1б відображені максимальні усереднені показники релевантної (32,5 балів) і іррелевантние (52,5 балів) професійної мотивації за даною методикою.

Отже, в результаті проведеного нами дослідження було виявлено очевидне переважання мотиваційної структури, що забезпечує творчо адаптивний рівень навчання в Сузі, релевантної професійної мотивації з внутрішньою мотивацією вступу до СУЗ, з широкими пізнавальними мотивами.

Методика К. Замфір в модифікації А. Реана

В основу методики покладено концепцію про внутрішню і зовнішню мотіваціі.О внутрішньому типі мотивації слід говорити, коли для особистості має значення діяльність сама по собі. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення до задоволення інших потреб зовнішніх по відношенню до змісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, зарплати і т.д.), то в даному випадку прийнято говорити про зовнішню мотивації.

На малюнку 2 показана мотивація професійної діяльності студентів групи 116 спеціальності "Технологія продукції громадського харчування".

Малюнок 2 - Мотивація професійної діяльності студентів групи 116

Аналіз отриманих результатів показав, що студенти групи 116 в більшій мірі задоволені обраною професією. Вибираючи між якнайкращим, оптимальним і найгіршим типами співвідношень, більшість студентів вибрали оптимальний комплекс, представлений поєднаннями: ВМ> ВПМ> ВОМ (30,8% опитаних) і ВМ = ВПМ> ВОМ, ВПМ> ВМ> ВОМ (50% опитаних). Це свідчить про те, що студенти, з даними мотиваційними комплексами, залучаються до цієї діяльності заради неї самої, а не для досягнення будь-яких зовнішніх нагород. Така діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення якоїсь іншої мети. Тобто це ті студенти, яких приваблює, перш за все, інтерес до самого процесу навчання, вони схильні вибирати більш складні завдання, що позитивно відбивається на розвитку їх пізнавальних процесів.

Студенти, у яких мотиваційний комплекс характеризується переважанням зовнішньої мотивації, склали 50% опитаних з них (46,2% із зовнішньою позитивною мотивацією і 3,8% з зовнішньої негативною мотивацією).

Найгірші мотиваційні комплекси представлені таким співвідношенням: ВВП> ВПМ> ВМ; ВВП> ВПМ = ВМ; ВВП> ВМ> ВПМ і ВОМ = ВПМ = ВМ. Дані комплекси мають 19,2% студентів. Це може свідчити про байдуже, а ймовірно, і негативне ставлення до процесу навчання в цілому. Для таких студентів цінністю є не отримання професійних знань і умінь, а кінцевий підсумок їх навчання в Сузі, тобто отримання диплому. Або, можна припустити, що саме ця кількість студентів надійшли до вузу не за своїм бажанням, а наприклад, тому що, на цьому наполягли батьки. Тут допустима наявність і інших, нам невідомих причин.

На основі аналізу отриманих результатів ми виділили наступні дві групи студентів: з високим і низьким рівнем навчальної мотивації.

Студенти з високим рівнем професійної мотивації спрямовані на навчально-професійну діяльність, на розвиток самоосвіти і самопізнання.

Студенти з низьким рівнем мотивації навчання відносяться індиферентно до процесу навчання. У кращому випадку проявляють пізнавальну активність на рівні попередження претензій з боку викладача. У гіршому - займаються пошуком шляху заміни свого прояву знань матеріальним еквівалентом.

Саме ця частина студентів більшою мірою стурбована проведенням свого дозвілля, який домінує в розподілі часу.

На цій основі можна запропонувати:

- процес професійного навчання студентів коледжу повинен підкріплюватися інтенсивною, Навколопрофесійні діяльністю на всіх етапах навчання (дослідницькі групи, професійні суспільства і т.д.);

- студентам з низьким рівнем мотивації навчання повинна приділятися підвищена увага з боку викладача і керівництва сузом з метою створення умов підвищення мотивації;

- вся виховна діяльність в коледжі в тому числі і досуговая, не повинна будуватись на комерційній основі.

За "Методики вивчення мотивів навчальної діяльності студентів модифікована А. А. Реан, В. А. Якуніним" були проаналізовані мотиви навчальної діяльності студентів першого курсу. За даною методикою, на підставі отриманих результатів визначається рангові місця мотивів навчальної діяльності в певній вибіркової сукупності.

Наше дослідження професійної мотивації студентів дозволяє виділити рівень мотивації як окремого студента, так і групи в цілому.

На малюнку 3 наведені результати дослідження мотивів навчальної діяльності групи 116 першого курсу, спеціальності "Технологія продукції ресторанного господарства"

З наведених даних можна зробити висновок, що домінуючим мотивом навчальної діяльності студентів першого курсу є прагнення стати висококваліфікованим фахівцем (88%) і забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності (73%). На щабель нижче можна поставити мотиви придбання глибоких знань (50%), успішність навчання (46,2%) і отримання диплома (42,3%).

малюнок 3 - Найбільш значимі мотиви навчальної діяльності групи 116

Таким чином, можна зробити висновок про те, що рівень професійної мотивації студентів-технологів за спеціальністю "Технологія продукції громадського харчування" оптимальний, що говорить про задоволеність студентів обраною професією, включеності студентів у вчення.

Проаналізовані літературні джерела і власні дослідження дають можливість стверджувати, що вивчення професійної мотивації необхідно проводити на різних етапах розвитку особистості студента, так як результат буде різним з наступних причин:

• в залежності від пізнавальних соціальних мотивів;
• по ієрархічності навчальної мотиваційної сфері, тобто підпорядкування безпосереднім спонукань довільним, усвідомленим їх формам;
• по гармонійності і узгодженості окремих мотивів між собою; по стабільності і стійкості позитивно забарвлених мотивів;
• за наявністю мотивів орієнтованих на тривалу тимчасову перспективу;
• по дієвості мотивів і їх впливу на поведінку і т.д.

Все це дозволяє оцінити зрілість професійної мотиваційної сфери.

Поєднання виділених вище параметрів мотивів доцільно вивчати і діагностувати в різноманітних ситуаціях реального вибору. Ситуація вибору має ту перевагу, що вона виявляє не тільки усвідомлені, але і реально діючі мотиви. Важливо тільки, щоб студент розумів, що його вибір може привести до реальних наслідків для його життя, а не залишиться тільки на словах. Саме тоді результатами такого вибору можна довіряти.

23.06.2011