До питання укладення контрактів резидентами РК в умовах плаваючого курсу тенге.

З метою забезпечення реалізації нової грошово-кредитної політики, заснованої на режимі інфляційного таргетування, Національний Банк Республіки Казахстан прийняв рішення з 20 серпня 2015 року скасувати валютний коридор і перейти до вільно плаваючого обмінного курсу.
При цьому було заявлено, що обмінний курс тенге формується на основі фундаментальних внутрішніх і зовнішніх макроекономічних факторів і Національний Банк не втручається у формування ринкового рівня обмінного курсу тенге.
Після прийняття такого рішення обмінний курс тенге до долара і Євро відразу різко виріс. Причому зараз на валютному ринку спостерігаються спекулятивні тенденції, наприклад 16 вересня 2015 р курс тенге до долара досяг 300 тенге. Тільки після втручання Національний Банк в формування курсу шляхом проведення ряду валютних інтервенцій, курс дещо знизився. При цьому Національний Банк пояснив своє втручання тим, що залишає за собою можливість участі на внутрішньому валютному ринку шляхом проведення валютних інтервенцій в разі необхідності забезпечення стабільності фінансової системи країни. Проте, в умовах відсутності стабільності глобальних ринків, рано говорити про те, що курс тенге стабілізується.

Перехід до ринкового курсу серйозно позначилася на казахстанських підприємців, особливо на тих, чия діяльність пов'язана з імпортом товарів і послуг. Наприклад, коли курс долара (Євро) до тенге може протягом дня злетіти на 20% і знову ослабнути, то в такій ситуації дуже складно будувати договірні відносини з партнерами тим більше на довгостроковій основі. Прив'язати свої ціни до курсу тенге в такій ситуації неможливо.

Тут треба зазначити, що з існуючими контрактами, за якими зобов'язання ще не завершені, положення найгірше: відмовитися від їх виконання неможливо, виконання ж тягне величезні збитки. При цьому навряд чи ситуацію з вільним курсом тенге можна буде віднести до форс-мажору. У всякому разі, після проведених в Казахстані неодноразових девальвацій тенге судова практика у спорах, пов'язаних з доларовими кредитами, склалася не на користь позичальників: тоді суди девальвацію тенге не визнали форс-мажором. Не думаємо, що буде по-іншому і в ситуації з переходом до вільно плаваючого курсу тенге. Проте, можна порекомендувати потерпілій стороні ініціювати внесення змін до контрактів в частині коригування ціни з тим, щоб на договірній основі будь-як то мінімізувати втрати.
Що стосується майбутніх договорів, то з метою мінімізації підприємницьких ризиків і втрат, пов'язаних з коливанням курсу тенге, можна порекомендувати включати в контракти умови, що передбачають можливість індексувати контрактну ціну.
Як відомо, грошові зобов'язання на території Республіки Казахстан повинні бути виражені в тенге (ст.ст. 127, 282 ЦК РК), за винятком випадків, передбачених законодавчими актами Республіки Казахстан. При цьому згідно з п.3 ст. 282 ГК РК в довгострокових зобов'язаннях може бути передбачена індексація платежу на умовах, обумовлених сторонами, якщо інше не передбачено законодавчими актами Республіки Казахстан.
Тут доречно послатися на лист Центральної філії Національного Банку РК від 26 лютого 2009 року № 23-31 / 285/402, згідно з яким резиденти Республіки Казахстан при укладанні між собою договорів повинні вказувати свої зобов'язання тільки в тенге і не має права встановлювати суму грошового зобов'язання в еквіваленті до іноземної валюти. Основним нормативним актом, що визначає можливість і межі використання іноземної валюти, є Закон Республіки Казахстан «Про валютне регулювання та валютний контроль» від 13.06.2005 р № 57 (далі - Закон № 57), згідно з яким особи, які здійснюють свою діяльність в митному режимі магазину безмитної торгівлі, а також на морському, внутрішньому водному, повітряному, залізничному та автомобільному транспорті, що здійснює міжнародні перевезення, на підставі ліцензії Національного Банку Республіки Казахстан, має право здійснюва ь роздрібну торгівлю і надання послуг за готівкову іноземну валюту. Статтею 13 Закону № 57 визначено перелік валютних операцій, які має право здійснювати резиденти. Імперативною нормою є тільки вимога виражати грошові зобов'язання тенге. Отже, не можна прямо висловлювати тенге в сумі, еквівалентній іноземній валюті. Однак індексація платежу на умовах, обумовлених сторонами, допустима, що передбачено п. 3 ст. 282 ГК РК, згідно з яким в довгострокових зобов'язаннях може бути передбачена індексація платежу на умовах, обумовлених сторонами. Таким чином, при укладенні резидентами договорів, грошові зобов'язань повинні бути виражені в національній валюті Республіки Казахстан, при цьому в довгострокових зобов'язаннях сторони можуть передбачити індексацію платежу на умовах, обумовлених сторонами.
До слова сказати, законодавство РК не дає загального поняття довгостроковими зобов'язаннями. У той же час за окремими видами зобов'язань поняття довгостроковими зобов'язаннями дано на законодавчому рівні.
Наприклад, згідно з п / п 1) п.1 ст. 200 ГК РК державне підприємство, яке здійснює діяльність на праві господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами не має права без письмової згоди власника або уповноваженого ним державного органу відчужувати або іншим способом розпоряджатися (за винятком випадків, передбачених цією статтею), здавати в довгострокову оренду ( понад три роки), надавати в тимчасове безоплатне користування належні йому будинки, споруди, обладнання та інші основні засоби предприят ия.
Відповідно до п.1 ст. 460 ГК РК договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, передбачений угодою сторін.
Сформована підприємницька практика більше схиляється до визначення довгострокових зобов'язань як на термін більше одного року.
Якщо повернутися до договору поставки, то слід навести таку норму як не можна краще підходить до теми цієї публікації. Так, відповідно до п.2 ст. 460 ГК РК, якщо в довгостроковому договорі кількість підлягає поставці товару чи інші умови договору визначено на рік або на більш тривалий термін, в договорі має бути встановлений порядок погодження сторонами відповідних умов на наступні періоди до закінчення терміну дії договору. При відсутності в договорі порядку узгодження договір визнається укладеним відповідно на один рік або на термін, на який погоджено умови договору.
Дана норма прямо дозволяє в довгострокових договорах поставки встановлювати ціну на певний період і передбачити порядок узгодження нової ціни на наступний період і так до закінчення терміну дії договору. Тобто в таких договорах можна обійтися без індексації ціни договору.
Можливість коригування ціни передбачена законодавством для договорів майнового найму (оренди). Так, відповідно до пунктів 3 і 4 ст. 546 ГК РК розміри плати за користування майном можуть змінюватися не частіше ніж один раз на рік, якщо інше не передбачено угодою сторін. Законодавчими актами можуть бути передбачені інші мінімальні терміни для перегляду розміру плати для окремих видів майнового найму, а також для найму окремих видів майна. Розміри плати можуть бути переглянуті на вимогу однієї із сторін у випадках зміни встановлюваних централізовано цін і тарифів.
Повертаючись до індексації договірної ціни, треба відзначити, що, швидше за все, можливо буде передбачити перерахунок ціни пропорційно різниці між курсом тенге до іноземної валюти на дату укладення договору і курсом на дату виставлення рахунку. На дату реальної оплати рахунку (адже найчастіше оплата затримується) зробити перерахунок буде важко з огляду на те, що тоді доведеться виставляти нову рахунок-фактуру. Але можливо це і вирішити, тут скоріше питання не юридичного характеру, а бухгалтерського обліку та податкової звітності.
Отже, наші рекомендації для мінімізації ризиків і збитків, пов'язаних з коливанням обмінного курсу тенге, такі:

включати в договори умови, що передбачають можливість індексувати контрактну ціну;
в довгострокових договорах встановлювати ціну на певний період і передбачити порядок узгодження нової ціни на наступний період і так до закінчення терміну дії договору.

Відсутність в договорах таких механізмів робить в майбутньому для потерпілої сторони скрутним, якщо не неможливим компенсувати свої збитки.

У висновку можна порекомендувати такі формулювання індексації ціни для використання в договорах.
1. Вартість Товару становить __________ тенге і оплачується в тенге на розрахунковий рахунок Продавця з перерахунком за поточним курсом долара США (євро, ін.) До тенге, установленим Національним банком РК на день виставлення рахунку / оплати.
2. На момент укладення цього Договору загальна вартість Товару за Договором складає _____ тенге. Якщо до моменту платежу за Договором офіційний курс тенге відносно долара США змінився більш ніж на 5%, Сторони зобов'язані провести перерахунок суми, що підлягає сплаті за поточним курсом долара США (євро, ін.) До тенге, установленим Національним банком РК на день оплати.
3. При зміні курсу НБ євро / тенге в бік збільшення більш ніж на 5% за період від початку дії поточного цінового листа, Продавець може призвести зміна цін з попереднім повідомленням Покупця мінімум за 3 (три) банківських дні до ___________.
4. Розмір платежів підлягає коригуванню шляхом його множення на поправочний коефіцієнт. Поправочний коефіцієнт визначається діленням курсу обміну долара США, встановленого Національним Банком РК на момент виставлення рахунку та вираженого в тенге, на курс долара США, встановлений Національним Банком РК на момент підписання Договору, який також виражений в тенге (курс на момент підписання дорівнює _______ тенге) .
5. Беручи до уваги довгострокові зобов'язання Сторін за цим договором (понад 1 (одного) року), Сторони погоджуються застосовувати наступний механізм індексації платежів, що не суперечить законодавству Республіки Казахстан:
Е2 = Е1 х (S2 / S1),
де:
Е2 - сума до оплати;
Е1 - вартість поставленого Товару;
S2 - офіційний курс KZT / EUR, що встановлюється Національним Банком РК на дату оплати;
S1 - офіційний курс KZT / EUR, встановлений Національним Банком РК на дату укладення цього Договору (____ Тенге за 1 Євро).
6. Вартість Послуги складає _____ (_____________) тенге. Валютою платежу є казахстанський тенге (KZT).
Сума платежу визначається виходячи з офіційного курсу KZT / EUR, встановленого на ранковій (основний) сесії АТ «Казахстанська фондова біржа» (KASE) на дату укладення Договору.
При настанні обставин підвищення середньозваженого біржового курсу тенге до Євро, встановленого на ранковій (основний) сесії KASE, на 5% (або 10%) і більш по відношенню до середньозваженого біржового курсу національної валюти тенге до Євро, встановленим на ранковій (основний) сесії KASE , на дату укладення Договору, розмір платежів, що сплачуються Замовником Експедитору за Договором, підлягає індексації з дати настання обставин, зазначених у цьому пункті, в зв'язку з чим ціна Послуги відповідно збільшується.
Індекс зміни суми платежу (їй) визначається за такою формулою:
І = А / Б, де
І - індекс зміни суми платежу (їй);
А - середньозважений біржовий курс тенге до Євро, встановлений на ранковій (основний) сесії KASE, на дату фактичного здійснення платежу;
Б - середньозважений біржовий курс тенге до Євро, встановлений на ранковій (основний) сесії KASE, на дату укладення Договору.

Підготовлено Оспанова Гульнар, партнером "Артюшенко і партнери"