Акишев: Активи ЕНПФ в Азербайджан вклали екс-співробітники Нацбанку

Фото: Андрій Лунін

Даніяр Акишев.

Рішення про покупку облігацій Міжнародного банку Азербайджану ухвалювалося не співробітниками ЕНПФ, а тими людьми, які в той момент працювали в Національному банку, підкреслив на прес-конференції Данияр Акишев.

За його словами, випуск облігацій був розміщений закритим способом через офшорну спеціалізовану компанію, єдиним інвестором є Національний банк в якості керуючого активами ЕНПФ.

- Окремі деталі угоди по покупці даних облігацій в портфель пенсійних активів викликають питання, тому Національний банк після проведення внутрішньої перевірки має намір передати матеріали щодо інвестування активів ЕНПФ в цінні папери Міжнародного банку Азербайджану до відповідних органів для отримання правової оцінки, - повідомив глава відомства.

Проблеми в Міжнародному банку Азербайджану (МБА) почалися, як повідомив спікер, в 2015. Однак керуючий казахстанськими пенсійними активами - Нацбанк РК - ніяких заходів для того, щоб "витягнути" інвестовані в МБА кошти, не приймав.

- Після організаційних змін, проведених в початку 2016, Нацбанк почав активну роботу в цьому напрямку, - сказав він. - Ми неодноразово зверталися до Міжнародного банк і Міністерство фінансів Азербайджану, вели переговори щодо дострокового часткового або повного погашення облігацій банку.

Він зазначив також, що, за умовами договору, погасити облігації можна лише за згодою МБА. Однак сам банк неодноразово відмовлявся це зробити.

Нагадаємо, в середині травня стало відомо , Що ЕНПФ інвестував в «збитого льотчика». Міжнародний банк Азербайджану (МБА), в який Єдиний накопичувальний пенсійний фонд (ЕНПФ) Казахстану інвестував 71,3 млрд тенге ($ 250 млн), подав до суду заяву про банкрутство, повідомила The Wall Street Journal. Причиною цьому послужили плани банку реструктурувати борг у розмірі $ 3,3 млрд. Фінансові проблеми у фінустанов виникли через коливання цін на нафту і девальвації нацвалюти Азербайджану. Через банкрутство керівництво банку сподівається уникнути позовів з боку кредиторів.

Відзначимо, що у вівторок, 23 травня, в Лондоні Міжнародний банк Азербайджану під час зустрічі із зарубіжними кредиторами представив варіанти реструктуризації для відповідних типів боргу: старший борг, субординований борг та торгівельне фінансування.

Для старшого боргу, до якого відносяться інвестиції ЕНПФ, були запропоновані наступні 3 варіанти реструктуризації.

Перший варіант. Обмін $ 250 млн поточних зобов'язань МБА на $ 200 млн боргу у вигляді державних цінних паперів Азербайджанської Республіки з терміном погашення 12 років (до 2029 року) ставкою винагороди 5,125%.

Другий варіант. Обмін $ 250 млн поточних зобов'язань МБА на $ 250 млн боргу у вигляді державних цінних паперів Республіки Азербайджан з терміном погашення 15 років (до 2032 року) ставкою винагороди 3,5%.

Третій варіант. Обмін $ 250 млн поточних зобов'язань МБА на $ 250 млн нового випуску облігацій МБА з терміном погашення 7 років (до 2024 року) і ставкою винагороди 3,5%.

Глава Національного банку пояснив, що «процес реструктуризації за визначенням передбачає втрати або погіршення умов для інвесторів. Національний банк вживає максимальних зусиль для мінімізації негативних наслідків і всі ці дні проводить переговори з МБА з метою відстоювання інтересів вкладників ».

- Спільно з урядом ми виберемо найбільш безпечний з точки зору ризику варіант реструктуризації. Однак необхідно відзначити, що всі три запропоновані варіанти припускають збиток по приведеної вартості і втрачений прибуток, незважаючи навіть на наявність варіантів обміну номіналу щодо один до одного, - сказав Акишев.

У продовження він зазначив, що проблеми у цього банку (Міжнародний Банк Азербайджану) почалися в першій половині 2015 року, і тоді Національним банком не робилося ніяких зусиль щодо повернення коштів, інвестованих в МБА ».

Як повідомлялося, раніше глава партії «Акжол» Азат Перуашев на пленарному засіданні мажилісу, зачитуючи відповідний запит на ім'я голови Нацбанку РК, зазначив : «Сьогодні ЕНПФ продовжує тримати сотні мільярдів тенге в цінних паперах і на депозитах інших банків, які мають вкрай низькі рейтинги з негативним прогнозом. Як ні парадоксально, саме в таких інститутах зберігається найбільше коштів ЕНПФ, виділених вітчизняній банківській системі ».

Як повідомив депутат, станом на 2016 на депозитах банків з найнижчим рейтингом зберігалося 161 млн тенге, а з найвищим рейтингом - 79 млрд тенге із засобів ЕНПФ, тобто в два рази менше. У цінні папери банків, які взагалі не мають ніякого рейтингу, зберігалося 61 млрд тенге, а в БВУ з найвищим рейтингом - тільки 983 млн тенге, тобто в 65 разів менше.

- Іншими словами, ЕНПФ довіряє фінансовим інституціям з негативними перспективами від 2 до 65 разів більше грошей вкладників, ніж більш надійним. Що це за інвестиційна політика, яка не підтримує реальну економіку і свідомо ризикує пенсійними накопиченнями? І питання вже не на зазначеному азербайджанському банку. Навіть якщо, як повідомляють ЗМІ, він має намір повернути вкладення ЕНПФ. Більш ніж показова тенденція розбазарювання і явного викидання в трубу пенсійних накопичень наших громадян, - підкреслено в тексті запиту.

Крім того, депутат торкнувся теми інвестування в ризиковані об'єкти в цілому.

- У партію «Ак жол» звернувся незалежний експерт Рахім Ошакбаев, який виявив факти необґрунтованого придбання восени 2014 на кошти ЕНПФ облігацій Міжнародного банку Азербайджану на суму 78 млрд тенге. Раніше наша фракція вже зверталася щодо засобів ЕНПФ в сумі близько 3 млрд тенге, що опинилися під загрозою в ході позбавлення ліцензії Казінвестбанка. Приблизно тоді ж було виявлено факт придбання керівництвом ЕНПФ цінних паперів з сумнівним емітентом на KASE, на суму 5 млрд тенге, - повідомив мажілісмен.

Депутат у своєму запиті підкреслив: всі ці приклади говорять про кричущу халатність і безвідповідальність у поводженні з пенсійними накопиченнями громадян.

- У зв'язку з цим фракція «Акжол» пропонує притягнути до відповідальності посадових осіб ЕНПФ, що приймали рішення про інвестування коштів у зазначений банк, - підкреслив Азат Перуашев.

Днями заступник голови правління ЕНПФ Саулі Егеубаева повідомила , Що збитки фонду будуть покриті за рахунок бюджету.

Вона розповіла, що якщо ЕНПФ втратить гроші, то компенсувати їх будуть з держбюджету. При цьому вкладник зможе претендувати на суму з урахуванням інвестиційного доходу не нижче рівня інфляції. Це прописано в Законі «Про пенсійне забезпечення в Республіці Казахстан».

За даними Мінфіну, виплати гарантійних зобов'язань держави щодо збереження пенсійних активів за 2016 склали 11,6 млрд тенге, а за січень-березень 2017 - 2,6 млрд тенге.