«Газпром», «Лукойл» і Казахстан створюють оператора каспійської нафти

Фото: kmgep.kz Найбільша казахстанська нафтогазова компанія АТ «НК« Казмунайгаз »готується придбати 50% в статутному капіталі створюваного в Росії ТОВ« Нафтогазова компанія «Центральна». Про це «Известиям» повідомило джерело в уряді. Таким чином, казахи планують приєднатися до «Лукойлу» і «Газпрому» і в рамках спільного підприємства освоювати родовище Центральне на шельфі Каспію. За словами джерела, «Казмунайгаз» вже звернулася в ФАС Росії за схваленням угоди з придбання частки в СП.

спірні РОДОВИЩЕ

Родовище Центральне було предметом спору до весни 2002 року. Перемігши в тендері Мінприроди, в 1997 році компанія «ЦентрКаспнефтегаз», створена на паритетних засадах «Лукойлом» і «Газпромом», приступила до геологорозвідувальних робіт на цій території. Але так як родовище частково знаходиться на казахстанському секторі моря, проти діяльності російських компаній виступив Казахстан. Перед російською стороною постало питання про умови співпраці з Казахстаном, на цьому діяльність навколо Центрального і застопорилася.

У 2002-му президенти Росії і Казахстану Володимир Путін і Нурсултан Назарбаєв домовилися про перехід Центрального під юрисдикцію Росії, а двох інших родовищ (Курмангази і Каспійське) - під казахську. Також сторони домовилися, що родовище буде розроблятися на умовах угоди про розподіл продукції (УРП), оператором проекту планувалося зробити «ЦентрКаспнефтегаз».

Згідно з домовленістю, російській стороні в особі «Лукойлу» і «Газпрому» повинна була належати 50-процентна частка в цьому проекті, а «Казмунайгазу» - ще 50%. Частину своїх акцій казахська компанія хотіла залишити собі, а якусь продати. Але для того щоб створити проект на умовах СРП, необхідно було прийняти поправки до закону, так як до цього часу в Податковому кодексі цього режиму вже не існувало. Крім того, угода про розподіл продукції - форма роботи, характерна для колоніальних економічно слабких держав. У той же час намір брати участь в проекті на умовах СРП боку зберігали аж до лютого 2012 року, коли було вирішено спростити процедуру, сформувати СП і оформити на нього ліцензію на геологорозвідку і видобуток.

Представник «Лукойлу» розповів «Известиям», що вибір компанії від Казахстану більш ніж очевидний, так як це основна нафтогазова компанія в країні, на 100% належить державі. Її щорічний прибуток перевищує $ 2,5 млрд. У прес-службі «Казмунайгаза» офіційно послалися на наближення новорічних свят і не захотіли коментувати ситуацію.

- На якій стадії зараз знаходиться формування СП, сказати важко, наш президент в цьому році висловлював надію, що воно буде зареєстровано до кінця року, але боюся, що вже не встигнемо, - коментує представник «Лукойлу». - Нам дуже важко відслідковувати ситуацію, тому що робота ведеться в урядових структурах. Ми вже все що могли зробили, і тепер ні від нас, ні від «Газпрому» нічого не залежить, ми можемо тільки спостерігати зі сторони за цим процесом і якось намагатися лобіювати.

У «Газпромі» «Известиям» повідомили, що клопотання про участь у спільному проекті відповідає домовленостям, які були досягнуті на останній робочій зустрічі представників всіх сторін-учасниць, що відбулася в жовтні 2012 року.

- Компаніями були остаточно узгоджені установчі документи СП, створення якого планується найближчим часом, - повідомили «Известиям» в управлінні інформації «Газпрому».

НЕФТЕПОЛІТІЧЕСКІЙ ПРОЕКТ

Обидві компанії не захотіли розкривати інформацію про запаси родовища Центральне. Але, як випливає з матеріалів «Казмунайгаза», сумарні видобувні ресурси нафтогазоконденсатного родовища Центральне складають 101,4 млн т нафти, 7,5 млн т конденсату і 162,1 млрд кубометрів газу.

На думку директора з міжнародних проектів інституту національної стратегії РФ Юрія Солозобова, Центральне - не багате вуглеводнями родовище, саме тому Росія так вперто і домагалася СП, щоб хоч щось взяти з каспійських запасів.

- Я думаю, наше СП з казахами буде в дусі «чіткого пополама». Це не зовсім бізнес-проект, більше політичний, - вважає Юрій Солозобов.

Генеральний директор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов теж вважає, що спільний проект вирішує більше політичні питання.

- «Казмунайгазу» діватися нікуди, у них там дуже важкі відносини з інвесторами, так як в Казахстані зараз змінюється не в кращу сторону податковий режим для нерезидентів, - говорить Костянтин Симонов.

На його думку, «Казмунайгаз» хоче продемонструвати, що він виходить за межі Казахстану і здатний самостійно реалізовувати проекти. Що стосується «Лукойлу», експерти вважають, що для компанії Каспій - це стратегічний напрямок: компанія запустила родовище імені Корчагіна, в 2014 році вже починається видобуток на родовищі імені Філановського.

джерело: «Известия»

Знайшли помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter.

Є, чим поділитися з теми цієї статті? Розкажіть нам. Надсилайте ваші новини і відео на наш WhatsApp +7 707 37 300 37 і на [email protected]