Газові пісні Європи: чому зростає частка "Газпрому"
Незважаючи на постійні і неодноразові заяви європейських чиновників про відмову від російського газу, Європа тільки активніше купує блакитне паливо в Росії. 
Скільки б Європа не співала пісні про значення СПГ для регіону, їй не обійтися без російського газу. І наочне підтвердження слів заступника голови правління "Газпрому" Олександра Медведєва - суворі цифри статистики.
Нагадаємо, що за підсумками січня-жовтня 2016 року постачання в далеке зарубіжжя зросли на 10% в річному вираженні. При цьому по Німеччині показник виріс на 7,5%, до Великобританії "Газпром" поставляє більше на 54,6%, до Франції - на 20,4%, в Австрії - на 27,5%, в Греції - на 47,3 %, в Голландію - на 91,8%, в Данії - на 149,4%, в Польщі - на 16,7%."У цьому році ми напевно встановимо історичний рекорд річної. Зараз наші добові рекорди теж б'ються день за днем. Ми вже працюємо по зимовому режиму, і практично всі наші контрагенти беруть газу більше, не тільки ніж в минулому році, але і на рівні історичних максимумів їх відбору. це відноситься до всіх країн Європи, але особливо багато беруть країни Західної Європи. І це при всьому тому, що нам продовжують співати пісні, що зріджений природний газ може вирішити проблему постачання Європи, при цьому вільні потужності регазифікаційні є, але чомусь всі вважають за краще брати російський газ ", - заявив заступник голови правління" Газпрому "Олександр Медведєв в програмі" Думка "телеканалу" Росія 24 ".
Також він зазначив, що через температурного чинника очікується зростання поставок в листопаді-грудні.
Незважаючи на очевидне поліпшення ситуації з суперечкою "Газпрому" і ЄС, російська компанія все ще стикається з протидією європейських чиновників. Так, наприклад, дозвіл на розширений доступ до трубопроводу OPAL потребують підписання нової угоди, так як Єврокомісія внесла в нього зміни в односторонньому порядку. Крім того, "Газпрому" ще чекає боротьба за деякими іншими проектами в Європі.
При цьому Брюссель традиційно розглядає поставки газу з Росії з точки зору політичного знаряддя Москви. Чиновник і окремі експерти звично звинувачували РФ в обмеженні або припинення поставок газу, називаючи це прагненням Москви затвердити свій вплив.
Аналітична компанія Stratfor пише, що зараз бажання ЄС знайти спільну мову з "Газпромом" відображає зміну пріоритетів компанії в Європі. Зокрема, відзначається переклад контрактів на спотові ціни, тобто прив'язки до цін на нафту, а також проведення аукціонів з продажу природного газу. Зростання обсяг поставок і велика гнучкість
"Газпром" прагне не просто збільшувати поставки газу в Європи, але і диверсифікувати транзитні маршрути, так як це забезпечує більшу гнучкість.З огляду на падіння поставок газу з Північного моря, попит на російський газ, особливо в Північно-Західній Європі, буде рости. При цьому залежність від України як від транзитної держави збільшує ризики як для самого "Газпрому", так і для споживачів Європи.
Тому немає нічого дивного в якнайшвидшому і повному обході України, так як це просто забезпечує стабільність поставок. Грубо кажучи, газопроводи в обхід України потрібні навіть без урахування політичного аспекту.
OPAL, внутрішні газопроводи і нові проблеми
OPAL з'єднує "Північний потік-1", який проходить з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря, з Чехією, дозволяючи "Газпрому" постачати газ клієнтам в Центральній і Східній Європі в обхід України. До сих про "Газпром" міг використовувати тільки 18 млрд куб. м в рік із загальної потужності газопроводу в 36 млрд куб. м газу. Тепер компанія може отримати ще 30-40% в ході аукціону, так як ЄК дозволила російської компанії брати участь в торгах, ще 10-20% повинні бути надані іншим постачальникам, хоча по цьому газопроводу поставляється тільки російський газ.Тепер перед "Газпромом" стоїть завдання добитися зняття обмежень з "Північного потоку-2", який дозволить збільшити експортний потенціал в Німеччину до 110 млрд куб. м в рік. Брюссель як і раніше чомусь намагається застосувати норми і вимоги, які ставляться до європейських трубопроводах, до "Північного потоку-1" і "Північного потоку-2", які проходять по дну моря і не перебувають в межах ЄС.
інфографіка
Проект газопроводу "Північний потік-2"
Так, наприклад, у трубопроводів, що ведуть до Північної Африки чи Південної Європи через Середземне море, немає подібних проблем, хоча різниці між ними немає.Але замість того, щоб визнати це, Європейський союз може розробити окрему нормативну схему, як це сталося з OPAL. Справа в тому, що є газопровід NEL, який також є відведенням від "Північного потоку-1", і до нього у європейського регулятора немає претензій. Тобто ситуація з OPAL - це юридичний казус, що полягає у вибірковості Брюсселя.
Для "Північного потоку-2" потрібна додаткова інфраструктура, включаючи нові газопроводи, які дозволять розподіляти газ за європейськими клієнтам. З одного боку, в проекті зацікавлені Австрія, Німеччина і Франція, а ось Чехія, Угорщина і, особливо, Польща, бачать в новому газопроводі великі ризики для себе, так як вони бояться втратити статус транзитних країн.
Польща вже неодноразово втручалася в плани "Газпрому" по реалізації "Північного потоку-2".
Але тут варто відзначити, що мова йде про внутрішню боротьбу між європейськими країнами. Так, наприклад, новий газопровід з Німеччини в Італію може пройти через Чехію, а далі через Словаччину і Австрію. Крім того, є варіант маршруту через Австрію і Швейцарію. Словаччина і Польща взагалі домагаються скасування будь-якого будівництва, так як тоді їх газотранспортні системи втрачають частину європейських клієнтів, а бюджет не отримує доходів від транзиту.
У 2015 р Чехія поставила в якості міжнародного транзиту більше 40 млрд куб. м, і якщо покупці в інших країнах зможуть отримувати газ по іншому трубопроводу, то втрати будуть покладені на місцевих споживачів, а це навряд чи їм сподобається. Тому на зростаючий експорт "Газпрому" в Східній Європі дивляться з побоюванням, хоча, з огляду на зростання попиту, купувати російський газ все одно доведеться.
інфографіка
Транзит газу через Україну. Ліквідація труб через Україну
Зростання споживання газу в Європі і роль СПГ
Споживання газу неухильно зростає в Європі завдяки досить низькими цінами в порівнянні з альтернативами, його екологічності і скорочення використання вугілля, особливо в Німеччині, Польщі та Чехії.Згідно з прогнозом Eurogas споживання газу в Європі зросте в 2016 р на 6%, досягнувши 447,1 млрд куб. м.
Зараз споживання газу зростає через активне використання в електроенергетиці, промисловості і поширення його застосування в транспорті. Так, наприклад, в цьому році число автомобілів на газі в Європі зросте приблизно на 9%.
При цьому в Італії, Франції, Німеччині та Нідерландах відзначається зростання споживання газу саме в генерації електроенергії.
Частка "Газпрому" на європейському ринку в минулому році склала 31% і, судячи з усього, продовжить рости. Основним конкурентом традиційно називається скраплений природний газ.
20 СПГ-терміналів в Євросоюзі були побудовані, щоб країни економічного блоку могли отримувати газ з країн від Катару до Тринідад і Тобаго. Це дозволило б знизити залежність ЄС від поставок трубопровідного газу з Росії і з Норвегії.
інфографіка
СПГ-термінали в Європі
Проблема в тому, що зріджений газ зазвичай дорожче трубопровідного, тому він користується попитом тільки в тому випадку, коли традиційні постачальники не можуть забезпечити необхідні обсяги.При цьому для постачальників СПГ ринок Європи є демпінговими, тобто ціни для них тут занадто низькі, хоча сама по собі перспектива виходу на цей ринок досить спокуслива. Але поки виходить вигідніше поставляти СПГ в інші країни, в тому числі в Південну Америку.
Південній Європі, наприклад, не вистачає диверсифікації джерел. А для того щоб впоратися з цією проблемою, Європа повинна просувати будівництво нових інфраструктурних проектів, які дозволять транспортувати газ з півночі на південь і зі сходу на захід. З огляду на постійний дефіцит фінансування та бюджетні проблеми, будівництво додаткових терміналів для СПГ і покупка газу за високими цінами просто не має сенсу.
Проте попит на СПГ в Європі все одно буде рости, оскільки для заміни вугільної генерації на газову потрібно додатково 70 млрд куб. м газу в рік, і частина цього попиту якраз задовольнить СПГ.
Але, звичайно, ніякої мови не йде про заміну трубопровідного газу на СПГ або "зелені" джерела енергії. Це прекрасно звучить як обіцянок і гасел, але прагматичні європейці все частіше роблять вибір на користь економічно ефективних інструментів, а не політизованих і сумнівних перспектив. Про те, що СПГ, особливо з США, ось-ось витіснить російський газ з Європи, ми почуємо ще не раз, але в доступному для огляду майбутньому цього не станеться.