Каспій: конфліктні зони "нафтового" моря

11-13 вересня в казахстанському місті Актау пройде неформальний саміт глав Росії, Казахстану, Азербайджану і Туркменії.

Каспій: конфліктні зони "нафтового" моря

Передбачається, що на ньому будуть обговорюватися питання розвитку міждержавних відносин і взаємодії прикаспійських держав, в тому числі і хід переговорного процесу по статусу Каспійського моря і розмежування зон інтересів прибережних держав.

Фон для переговорів непростий. Азербайджан і Туркменія вступили в запеклу суперечку за володіння ресурсами Каспію. З часів розпаду СРСР ці республіки не можуть поділити вуглеводневі багатства каспійського шельфу. Зараз протиріччя між ними настільки загострилися, що дійшли до небезпечної межі.

Читайте: Над "Набукко" нависла тінь туркмено-азербайджанського спору .

Як заявив 24 липня президент Туркменії Гурбангули Бердимухаммедов, пошук і розробка взаємоприйнятних рішень стримуються через позицію Азербайджану, який в односторонньому порядку приступив до розробки спірних родовищ нафти і газу ( "Омар" і "Осман") і має серйозні види на володіння родовищем " Сердар ".

"Для Туркменії є неприйнятною подібна практика односторонніх дій на Каспійському морі, в першу чергу по розробці тих ділянок, де відсутні домовленості зацікавлених держав", - заявив Бердимухаммедов.

Він зазначив, що у всіх існуючих з часів СРСР нормативних актах чітко визначено, що ці родовища знаходяться в межах території Туркменії.

Бердимухаммедов дав доручення повідомити міжнародним компаніям, які працюють на спірних ділянках, що в разі, якщо Міжнародний арбітраж стане на бік Туркменії, вона зажадає від них відшкодування збитків.

1 вересня туркменський президент оголосив про рішення створити на Каспії військово-морські сили зі своїми базами. МЗС Азербайджану засудив це.

Правда, він і сам докладає зусиль з нарощування своєї бойової потужності. Ще 22 липня президент Ільхам Алієв зажадав почати в 2010 р будівництво суднобудівного заводу, здатного випускати не тільки танкери для перевалки нафти з східного узбережжя Каспію в Азербайджан, а й будь-які судна, в тому числі військового призначення.

При цьому він веде суперечки за Каспій з ще одним сусідом - Іраном. У Баку дали зрозуміти, що не проти звести проблему правового статусу Каспію до радянсько-іранському договором 1921 року, який визначає межу між країнами на Каспії по лінії Астара (Азербайджан) - Гасангулієв (Туркменія).

Мета Баку зрозуміла: зберегти контроль над оспорюваним Іраном родовищем "Араз-Алов-Шарг".

Для цього Азербайджану потрібно заручитися підтримкою інших колишніх республік СРСР - Росії, Казахстану і тієї ж Туркменії. Фактично в Баку думають про можливу трансформації існуючих двосторонніх угод стосовно Каспію (між Росією і Азербайджаном, Росією і Казахстаном і Азербайджаном і Казахстаном плюс Туркменія) в "союз чотирьох".

Читайте: Nabucco: на що підписалася Європа?

Росію вкрай турбує обстановка в регіоні. Про це в серпні говорив Дмитро Медведєв.

"По-перше, неврегульованість міжнародно-правового статусу Каспійського моря. По-друге, ряд невирішених двосторонніх проблем. І, по-третє, нестабільність ситуації в регіоні в цілому", - так описав російський президент ситуацію, що склалася.

Він нагадав, торкаючись вищезазначених спорів, що їх дозволом Росія і інші країни регіону займаються вже 12 років, часом ці "переговори йдуть непросто, а часом просто не йдуть".

Тому російська сторона запропонувала розробити спеціальну міжурядову програму - "дорожню карту" - в рамках пропонованої Організації каспійського економічного співробітництва (ОКЕС).

Ситуація ускладнюється тим, що США і ЄС бачать в Азербайджані і Туркменії основних постачальників для газопроводу "Набукко", яким блакитне паливо з каспійського регіону має піти на Захід в обхід Росії. Азербайджанський лідер Ільхам Алієв згоден з цим проектом. Гурбангули Бердимухаммедов поки думає.

А ось російський президент в серпні ясно дав зрозуміти, що інтереси ЄС, США та інших позарегіональних гравців в зоні Каспію Росію не хвилюють. Для неї пріоритетом є плани свої та інших прикаспійських держав.

МЗС Росії минулого місяця конкретизував російську позицію. "Будь-яке рішення про проекти транскаспійських трубопроводів повинно розглядатися на основі згоди п'яти

Каспій: конфліктні зони "нафтового" моря

прикаспійських держав ", - говорилося в заяві російського зовнішньополітичного відомства.

Це означає, що наша країна не має наміру виводити з гри Іран. І без того спроби його ізоляції, за якими стоять США та ЄС, дестабілізують ситуацію в цьому і без того неспокійному регіоні.

Можна припустити, що Росія і Казахстан зможуть посприяти нормалізації відносин Азербайджану з Туркменією і Іраном. Це дозволило б не тільки здійснити ідею ОКЕС, а й вийти на практичне вирішення проблеми правового статусу Каспію.

В такому випадку в проекті "Набукко" - вже в рамках ОКЕС - могли б взяти участь Росія і Іран. Чому, правда, напевно буде противитися Захід, бо саме позбавлення від російського "енергетичного шантажу" він і вважає метою проекту "Набукко".

При іншому розкладі Росія і Туркменія могли б почати експорт своїх енергоресурсів через Іран до Туреччини, залишаючи в тилу особливо заграє з Заходом Азербайджан з його комунікаціями.

Загалом, на неформальному саміті в Актау чекає дуже непроста розмова. Від його результату залежатиме багато як в плані забезпечення безпеки регіону, так і в справі налагодження їх взаємовигідного ефективного співробітництва прикаспійських держав.

Читайте: Болгарський "постової" на газовому перехресті .