Борис Галкін виявився в Сиктивкарі «в зоні особливої ​​уваги» «БНК

На сцені Республіканського театру драми імені Савіна виступив заслужений артист Росії Борис Галкін. Актор, знайомий публіці за багатьма ролями, створеним як в радянську, так і в російську епоху вітчизняного кінематографа, постав перед публікою в не зовсім звичному амплуа. Протягом майже півтори години він співав пісні і читав вірші.

Фото Кирила Затрутін

Рівно о 18.30 в залі згасло світло, і на встановленому над сценою екрані замиготіли кадри з фільму «В зоні особливої ​​уваги», який приніс Галкіну величезну популярність. Коли відеовступленіе закінчилося, на сцену піднявся керівник «Комікіновідеопроката» Віталій Лифляндский, на запрошення якого іменитий актор прибув до столиці Комі.

- Сама природа сприяє сьогодні тому, щоб радувати нас, - зазначив Лифляндский. - Навіть сонце сьогодні вийшло, щоб привітати нашого дорогого гостя і друга. Кажу «друга», тому що ця людина добре знайомий багатьом. 30 років тому він прекрасно зіграв у фільмі «В зоні особливої ​​уваги». І багато в чому завдяки його роботі, завдяки створеному ним образу десятки тисяч підлітків буквально брали штурмом військкомати, вимагаючи прийняти їх до лав ВДВ.

З'явився під оплески Галкін зніяковіло нагадав, що вже бував в Сиктивкарі.

- Це було як раз років 30 тому. Я не пам'ятаю, в якому кінотеатрі проходила зустріч, то чи в «Батьківщині», то чи в «Жовтні», але прийом в той раз був дуже теплий. Звичайно, місто дуже сильно змінився, виріс, хоча, за моїми відчуттями, з тих пір пройшли не десятки років, а якихось два-три роки, - зізнався заслужений артист.

Він попередив, що виступить у незвичній ролі і постане перед публікою артистом естради. Але перед цим, трохи порушивши традиційний хід подібних зустрічей, висловив бажання відповісти на запитання залу. Питань виявилося два. Відповідаючи на перший, Борис Галкін згадав, як проходили зйомки фільму «В зоні особливої ​​уваги».

- Ми приїхали приблизно за місяць до початку зйомок і надійшли в розпорядження чинного підрозділи десантників. Вони дивилися спочатку на нас з підозрою, брали як «московських штучок». А потім я запропонував їм помірятися силою «на килимі». Мені тоді було 30 років, і я був в прекрасній фізичній формі. Загалом, після того, як я на борцівському килимі переміг всіх, ставлення до нас змінилося. Хоча поблажок не було: нас брали на марш-кидки, і ми бігали з тим же вантажем, що і солдати. І це було дуже важливо, робити все по-чесному, по-справжньому. Напевно, тому фільм вийшов сильним і викликав стільки емоцій. Хоча, може, зіграло свою роль і те, що сюжет картини взято з репортажу, створеного за реальними подіями, коли під час військових навчань одна з груп натрапила на втікачів бандитів, - розповів актор.

Друге питання торкнувся військової тематики, яка дуже близька артисту. Актор розповів, що в ньому це закладено генетично - серед предків Галкіна багато хто був офіцерами.

- Але справа не тільки в цьому, я ж представник покоління, яке прийнято називати дітьми війни. Мій батько був учасником трьох воєн, я добре пам'ятаю, як збиралися в нашому домі його однополчани, ті самі воїни-переможці, як спокійно і надійно було поруч з ними. Ми - діти - усім серцем своїм ввібрали тоді саму суть перемоги, той дух часу, коли поняття сили було зовсім іншим, не те що зараз. На мій погляд, сьогоднішній час - гніловатенькое, чоловіки дряхленькая. І це погано, тому що чоловік в будь-який час повинен залишатися воїном, людиною честі і обов'язку, - розповів артист.

Питання закінчилися, і Галкін занурив публіку в світ текстів і мелодій. Іноді він брав у руки гітару, іншим разом - виступав під фонограму. А пісню на вірші Володимира Набокова виконав а капела. Борг, честь, Батьківщина, любов до Вітчизни - ось основні теми, які сьогодні хвилюють Бориса Галкіна. Ще одна тема - російські в еміграції, яких артист щиро шкодує. Не обійшлося і без лірики, кілька пісень Галкін присвятив любові до жінки і оспівування краси.

- Дякую вам за теплий, душевний вечір, - подякував в фіналі вистави артиста міністр культури Комі Артур Рудольф, який зізнався, що виступ Галкіна пробудило в ньому найсвітліші дитячі та юнацькі спогади. Трохи пізніше, вже в кулуарах, міністр разом з представниками «Комікіновідеопроката» обговорив можливість влаштувати в другій половині 2013 року показ в Сиктивкарі вистави Бориса Галкіна за творами Сергія Єсеніна.