2. Угрупування витрат за економічними елементами та статтями калькуляції собівартості (при повному і частковому розподілі витрат)
За методами планування, обліку і розподілу витрати класифікується за економічними елементами - кошторисний розріз витрат і за місцем їх здійснення - угруповання за статтями калькуляції. Ця класифікація має важливе теоретичне і практичне значення, так як відповідно до її вимог організовуються економічна діяльність підприємства.
Угруповання витрат по економічних елементах відбивається в кошторисі витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).
Класифікація витрат за економічними елементами має для підприємства важливе значення. Самотній розріз витрат дозволяє визначити загальний обсяг споживаних підприємством різних видів ресурсів. На основі кошторису здійснюється ув'язка розділів виробничо-финасового плану підприємства; по матеріально-технічному постачанню, з праці, визначається потреба в оборотних коштах і т.д.
За кошторисом витрат обчислюється собівартість валової продукції, зміна залишку незавершеного виробництва, списання витрат на невиробничі рахунки.
Разом з тим на основі кошторисного розрізу можна визначити конкретний напрям і місце використання витрат (виробничий процес, обслуговування цеху, зміст заводоуправління і т.п.), що не дозволяє аналізувати ефективність використання витрат, виявляти резерви їх зниження. А головне, на основі елементів кошторису неможливо визначити собівартість одиниці продукції, що випускається в розрізі всього асортименту, а також кожного найменування, групи, види. Ці завдання вирішує класифікація витрат за статтями калькуляції.
Для всіх промислових підприємств (незалежно від їх галузевої приналежності) встановлена єдина угруповання витрат за економічними елементами:
1. сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби (за вирахуванням зворотних відходів);
2. допоміжні та інші матеріали;
3. паливо з боку;
4. енергія зі сторони;
5. заробітна плата основна і додаткова;
6. відрахування на соціальні потреби;
7. амортизація основних фондів;
8. інші грошові витрати;
У кошторисі відображаються витрати, оплачувані постачальниками ресурсів з боку. Якщо підприємство саме виробляє якийсь вид ресурсів (стиснене повітря, пар, енергію), то витрати на їх виробництво розподіляються в кошторисі за відповідними елементами витрат (паливо, заробітна плата, амортизація і т.п.)
Угруповання по економічно однорідним елементам при складанні кошторисів витрат на виробництво відображає, скільки і яких витрат за елементами буде або фактично вироблено по об'єкту управління або по підприємству в цілому. Однак для цілей управління витратами на рівні підприємства і його підрозділів важливо знати не тільки загальну суму витрат з того чи іншого економічного елементу, а й величину витрат на виготовлення окремих видів продукції, а також конкретне призначення і місце виникнення цих витрат. На основі поелементного підходу практично неможливо визначити собівартість окремих видів продукції, оскільки при випуску в цеху або на підприємстві декількох видів продукції складно розподілити витрати за елементами на окремі види продукції. Крім того, угрупування за елементами не включає витрат, пов'язаних з реалізацією продукції.
Угрупування витрат за статтями калькуляції
Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції або послуг за статтями витрат. На відміну від елементів кошторису витрат, статті калькуляції собівартості об'єднують витрати з урахуванням їх конкретного цільового призначення і місця освіти.
Об'єкти калькуляції - окремі вироби, групи виробів, напівфабрикати, роботи і послуги, собівартість яких визначається. Аналітичний облік витрат на виробництво ведеться по об'єктах калькуляції. Для кожного об'єкта необхідно правильно вибрати калькуляційну одиницю, в якості яких застосовують, в основному, натуральні (тонни, метри) і умовно-натуральні одиниці, обчислені за допомогою коефіцієнтів. Калькуляційні одиниці можуть не збігатися з облікової натуральної одиницею. Застосування укрупнених калькуляційних одиниць спрощує складання планових і звітних калькуляцій.
Класифікація витрат за статтями калькуляції дозволяє визначити собівартість одиниці продукції, розподілити витрати по асортиментних групах, встановити обсяг витрат по кожному виду робіт, виробничим підрозділам, апарату управління, виявити резерви зниження витрат. Калькуляційний принцип угруповання витрат лежить в основі побудови плану рахунків бухгалтерського обліку в усіх галузях народного господарства в нашій країні і за кордоном. Звітність також складається і аналізується переважно за статтями калькуляції.
При угрупованню за статтями калькуляції витрати об'єднуються за напрямками їх використання, за місцем їх виникнення: безпосередньо в процесі виготовлення продукції, в обслуговуванні виробництва, в управлінні підприємством і І.Д.
Типова угруповання витрат за статтями калькуляції має наступний вигляд:
1. сировину, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби (за вирахуванням зворотних відходів);
2. допоміжні матеріали;
3. паливо на технологічні цілі;
4. енергія на технологічні цілі;
5. основна заробітна плата виробничих робітників;
6. додаткова заробітна плата виробничих робітників;
7. відрахування на соціальні потреби по заробітній платі виробничих робітників;
8. витрати на утримання та експлуатацію обладнання;
9. витрати на підготовку і освоєння нового виробництва;
10. цехові витрати;
11. Цехова собівартість;
12. загальновиробничі витрати;
13 .потері від шлюбу;
14. Виробнича собівартість товарної продукції;
15. позавиробничі витрати;
Повна собівартість товарної продукції.
У наведеній класифікації перші сім витрат здійснюються безпосередньо на робочому місці і прямо відносяться на собівартість кожного виду продукції. Всі інші статті є комплексними, які збирають витрати з обслуговування та управління виробництвом.
Витрати по утриманню та експлуатації обладнання включають витрати на технічне обслуговування машин і механізмів, витрати на поточний і капітальний ремонт обладнання, цехового транспорту та інструментів, амортизацію основних фондів, закріплених за цехами, знос малоцінних і швидкозношуваних предметів та ін. До статті «Витрати на підготовку і освоєння нового виробництва »входять витрати некапітального характеру: вдосконалення технології, переналагодження обладнання, виготовлення спеціального устаткування і оснащення і т.д. У змотавши цехових витрат включаються витрати на управління цехів основного виробництва: заробітна плата цехового персоналу, витрати на амортизацію, поточний ремонт, опалення, освітлення, прибирання задній і цехових приміщень, знос інвентарю і малоцінних предметів загальноцехового призначення та ін. «Загальновиробничі витрати» прямують на покриття витрат з управління та обслуговування загальногосподарських потреб підприємства: апарату управління, утримання будівель, території, транспорту та ін., що мають загальновиробничі призначення. Позавиробничі витрати включають витрати, пов'язані з реалізацією продукції (упаковка, відвантаження, реклама, збутова мережа, комісійні та ін.), А також різного роду відрахування і платежі.
