Як Загорський трубний завод Дениса Сафіна зумів стати одним з головних постачальників для «Газпрому»

Газова монополія «Газпром» несподівано зупинила закупівлю труб для «Північного потоку - 2» і розірвала діючі контракти з металургами на десятки мільярди рублів. Ця дія на вигляд пов'язано зовсім не з політикою: «Газпром» визнав, що ціни на труби великого діаметра завищені. І в той же час один з постачальників продає корпорації труби з великою знижкою. Можна було б пояснити, що відбувається ринковими законами. Але є у цієї історії кілька обставин, які надають їй неприємних душок.

Раз - і немає контракту

«Газпром» оголосив про закупівлю труб для «Північного потоку - 2» навесні минулого року. Йдеться про півмільйона тонн продукції для наземної частини експортного трубопроводу загальною довжиною в 876 кілометрів. Основні контракти «Газпром» уклав зі старими і перевіреними підприємствами, які і раніше поставляли труби для будівництва газопроводів: ОМК, ЧТПЗ, «Северсталь» та інші. Загальна сума замовлень майже 60 мільярдів рублів, і до певного моменту все йшло добре. Але в грудні монополія несподівано зупинила закупівлі і розірвала контракти на поставки труб (хоча справедливості заради відзначимо, що більша частина продукції вже поставлена). Справа в тому, що держкорпорація відкрила для себе цікаву річ: ціни на труби завищені, що і дозволило розірвати відносини зі своїми постачальниками. І тут відразу ж виникають питання: а раніше «Газпром» цього не знав? Невже високопоставлені і високооплачувані менеджери держкорпорації не стежать за ринком? Невже в штаті монополії недостатньо аналітиків, які можуть вивчити ринкову кон'юнктуру і порахувати собівартість труб?

Судячи за даними Ведомостей, очі «Газпрому» відкрив якийсь Загорський трубний завод, що належить бізнесменові Денису Сафіну і партнеру адвокатського бюро «Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери» Миколі Єгорову. Півроку тому цей завод вперше почав поставляти труби «Газпрому». Компанії хочеться поаплодувати: їй всього 2 роки, і за цей короткий термін вона увійшла в число партнерів однієї з найбільших російських корпорацій, а зараз має всі шанси стати її головним контрагентом. Небувала історія успіху. Що ж стосується цін, то цей завод запропонував постачати «Газпрому» труби зі знижкою в 13-15%. З чого держкомпанія зробила висновок, що інші постачальники завищують ціни, і вирішила припинити з ними співпрацю. В общем-то, в житті таке буває: сьогодні підприємство працює з одним постачальником, завтра знайде іншого, який запропонує більш вигідні умови. Але в даному конкретному випадку все виглядає дуже дивним.

Сіли на трубу

Ринок труб в Росії досить вузький. І це нормально, тому що не кожен здатний виробляти сталеві труби діаметром у півтора метра. Ціни на них складаються, виходячи з вартості сталі, вугілля, і прив'язані до доларових цін на світових біржах. Девальвація зіграла свою роль, і труби в рублях дуже сильно подорожчали - приблизно в півтора рази. Так що начебто все в порядку речей. Але зараз джерела в «Газпромі» вирішили «виховувати» трубників, щоб ті знизили ціни. І це трохи дивує. Взагалі-то «виховувати» металургів повинні Мінпромторг і ФАС, їм це належить за законом. Тобто «Газпром» мав би поскаржитися в уряд і антимонопольникам на завищені ціни, ті провели б перевірку обгрунтованості цін і винесли свій вердикт. Звичайно, великі компанії далеко не завжди слухаються ФАС, і «Газпром» саме тому міг взяти справу в свої руки. Але не покидає відчуття, що регулятори могли перевірити і з'ясувати, що трубники поводяться за законами ринку. Таке теж буває.

По темі

2103

На думку президента України Петра Порошенка, в української армії є всі шанси стати однією з найсильніших в Європі, так як солдати чітко розуміють, за що воюють.

А, головне, у «Газпрому» тепер адже з'явився новий постачальник, який пообіцяв поставляти продукцію задешево. Причому корпорацію навіть не збентежило, що гендиректор і співвласник Загорського трубного заводу Денис Сафін недавно потрапив під домашній арешт. Слідство з'ясувало, що він незаконно використовував державні субсидії на 133 мільйони рублів. Хороший постачальник, з кришталевої репутацією, чи не так? Але і таке теж буває: слідство помиляється, або його хтось вводить в оману. Мабуть, ця світла думка прийшла в голову і главі «Газпрому» Олексію Міллеру. Журналісти з'ясували, що навесні минулого року він особисто зустрічався з Денисом Сафіним. А кримінальну справу закінчилося в листопаді: бізнесмена відпустили з-під арешту, правда, 133 мільйони йому все-таки довелося повернути. Але з урахуванням маячать багатомільярдних замовлень - сущі дрібниці. І цей сумнівний епізод - не єдиний в історії Загорського трубного заводу.

А ось кому кредит?

Навесні цього року Денис Сафін розповів, що у Загорського трубного заводу з'явився новий акціонер: партнер адвокатського бюро «Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери» Микола Єгоров. Він відомий не тільки як юрист, а й як однокурсник президента. І тоді ж газета «Комерсант» з'ясувала , Що підприємство стане великим постачальником «Газпрому». Журналісти поспрашивали у джерел в галузі, але допомагав випадком Микола Єгоров заводу виграти тендери корпорації. Про це ніхто не знає. Зате виданню розповіли, що цей пан частенько консультує клієнтів Ощадбанку. До таких належить і ... Загорський трубний завод, який повинен держбанку 5 мільярдів рублів. І тоді ж стало відомо, що Ощадбанк видав підприємству мільярд рублів, а крім того реструктуризував старий кредит, перенісши початок виплат на 2018 й рік. Цілком можна припустити, що в наступному році завод стане набагато багатше, тому що отримає гроші від «Газпрому».

Чи брав участь в переговорах Микола Єгоров, зрозуміло, достеменно невідомо. Але згадаємо, що він недавно став фігурантом так званого «Райського досьє». Його ім'я є в які потрапили до журналістів документах фірми Епплбі, яка спеціалізується на офшорах. І там згадується угода дворічної давності, коли юрист став співвласником найбільшого приватного нафтопереробного підприємства - Антіпінскій НПЗ. Оскільки всі акції заводу знаходилися в заставі у Ощадбанку, здійснити операцію без його схвалення було неможливо. Але Єгоров зумів домовитися. Тому резонно припустити, що в історії з Загорським заводом без його допомоги могло і не обійтися. Недарма Миколи Єгорова називають одним з найбільш впливових юристів в країні. І якщо наше припущення вірне, звернемо увагу на 2 факти: практично одночасно стало відомо про реструктуризацію і про те, що Єгоров увійшов до складу акціонерів металургійного заводу.

Мотлох на потік

Але найбільш вражаючий епізод стався 7 років тому, коли будувався нафтопровід до порту Усть-Луга. Підрядник «Транснефти», компанія «Промислові технології», взялася поставити для будівництва труби великого діаметру. Але замість того, щоб закупити продукцію у металургів, винахідливі бізнесмени почали скуповувати беушні труби і реставрувати їх. Тобто очищати від іржі, старої ізоляції, видаляти дефекти і так далі. Після цього на труби клеїли фальшиву маркування і відправляли замовнику. Так ось, реставрацією займався підмосковний «Ізоляційний трубний завод». Нині він входить в одну групу з Загорським трубним заводом, а президентом обох підприємств працює батько акціонера групи Галялхак Сафін. Та історія для підрядника «Транснефти» закінчилося кримінальними термінами. А ось реставраторів чіпати не стали, хоча з голови не виходить припущення, що вони були в курсі, куди йдуть ці труби.

І зараз група з такою історією стає основним постачальником труб для головного експортного проекту «Газпрому», за яким з великою увагою стежать в Європі. Там теж вміють читати публікації в російських ЗМІ та рішення судів. І, за логікою, «Газпром» повинен вибирати таких контрагентів, щоб в ЄС не виникло навіть тіні сумніву в надійності трубопроводу, чия доля і так постійно висить на волосині. Але у держкорпорації, мабуть, інші міркування.