Реферат / Курсова - Економічна політика і добробут населення, його структура, диференціація і динаміка.

ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
Пошук навчального матеріалу на сайті

Пропонуємо нашим відвідувачам скористатися безкоштовним програмним забезпеченням «StudentHelp» , Яке дозволить вам всього за кілька хвилин, виконати підвищення оригінальності будь-якого файлу в форматі MS Word. Після такого підвищення оригінальності, ваша робота легко пройдете перевірку в системах антиплагіат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Програма «StudentHelp» працює за унікальною технологією так, що на зовнішній вигляд, файл з підвищеною оригінальністю не відрізняється від початкового.


Найменування:


Реферат / Курсова Економічна політика і добробут населення, його структура, диференціація і динаміка

інформація:

Тип роботи: Реферат / Курсова. Доданий: 04.01.2013. Рік: 2012. Сторінок: 9. Унікальність по antiplagiat.ru:

Опис (план):

ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ   Пошук навчального матеріалу на сайті   Пропонуємо нашим відвідувачам скористатися безкоштовним програмним забезпеченням   «StudentHelp»   , Яке дозволить вам всього за кілька хвилин, виконати підвищення оригінальності будь-якого файлу в форматі MS Word
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ У МЕДИЦИНІ
І СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ



Контрольна робота №1
з дисципліни



Варіант № 2.



Спеціальність Соціальна робота Студент (ка) Воронцова Катерина Валеріївна Дата надходження роботи «_____» __________________ 2011р. Рецензент Шулімова Анна Анатоліївна Оцінка _____________________________________ Підпис рецензента _____________________________________ Дата перевірки «_____» __________________ 2011р. Рік надходження 2009 Термін навчання 4 роки







Зміст.


    Економічна політика і добробут населення, його структура, диференціація і динаміка. 3

      Добробут, його сутність, характеристики. 3
      Динаміка добробуту населення, джерела її впливу. 4
      Критерії добробуту: сутність, види, оцінки. 6

    Особливості бухгалтерського обліку в соціальних організаціях, установах і службах. 9


Список використаної літератури. 19










1. Економічна політика і добробут населення, його структура, диференціація і динаміка.

1.1 Добробут, його сутність, характеристики.
Добробут - характеристика соціально-економічних умов життя і задоволення потреб населення. За рекомендаціями ООН добробут являє собою систему кількох елементів: здоров'я, в т.ч. демографічні умови, їжа, одяг, фонди споживання і накопичення; умови праці, зайнятості, організації праці; освіту, в т.ч. грамотність; житло; соціальне забезпечення; людські свободи. Для міжнародного зіставлення рівня життя (добробуту) ООН використовує так званий «індекс людського розвитку», що включає перетворений національний дохід на душу населення, тривалість життя, освіту.
Головним елементом добробуту є рівень і диференціація доходів населення. Рівень доходів в цілому - результат розвитку економіки країни і наявності в ній природних ресурсів. Диференціація доходів складається під впливом економічних, демографічних і соціальних факторів і вимірюється співвідношенням рівня матеріальної забезпеченості 10 відсотків найбільш і 10 відсотків найменш забезпечених груп населення (доцільний коефіцієнт).
Однією з головних характеристик добробуту населення є ступінь відповідності грошових доходів прожитковому мінімуму. Так, в Декларації прав і свобод людини і громадянина (ч. 2 ст. 26) передбачено, що «пенсії, допомоги та інші види соціальної допомоги повинні забезпечувати рівень життя нижче встановленого законом прожиткового мінімуму». Прожитковий мінімум - це показник обсягу і структури споживання найважливіших матеріальних благ і послуг на мінімально допустимому рівні, що забезпечує умови підтримки активного фізичного стану населення. Бюджет прожиткового мінімуму являє собою вартісну оцінку натурального набору прожиткового мінімуму, а також включає в себе витрати на податки та обов'язкові платежі. При вивченні добробуту гостро стоїть проблема малозабезпеченості - наслідок низького розміру доходів, низької кваліфікації, незайнятості, наявності утриманців та ін.
Добробут, поряд з доходами і споживанням, включає умови праці та побуту, обсяг і структуру робочого і вільного часу, показники культурного та освітнього рівня, здоров'я, демографії та демографічної та екологічної ситуації. У більшості країн з ринковою економікою переважна частина витрат на освіту, медицину, соціальне обслуговування покривається за рахунок колективних джерел фінансування. Негативно позначається на добробуті населення інфляція, яка знецінює доходи населення. Нейтралізуються негативні наслідки інфляції за допомогою політики індексації доходів.

1.2 Динаміка добробуту населення, джерела її впливу.

В сучасних умовах, коли основною характеристикою розвинутого суспільства стає його соціальна спрямованість, особливу увагу необхідно приділити матеріальним джерел, забезпечує добробут. Одним з джерел виступають, перш за все, доходи населення. Тому, для характеристики добробуту необхідно дослідження джерел життєзабезпечення. Саме вони найбільш повно відображають зв'язок між доходом і благополуччям.
Добробут, є багатошаровою і багатоаспектною категорією. Вона характеризується не тільки рівнем доходів, але і задоволеністю людей своїм життям з точки зору задоволеності різноманітних потреб та інтересів, що залежать від різних факторів, які безпосередньо впливають на неї. Тому, перш за все, необхідно розглянути і дослідити її з урахуванням специфічних рис. Вплив причин і умов, як відомо неоднаково на різні періоди розвитку суспільства характеризуються певною динамікою економіки.
Крім того, значимість даної теми посилюється ще і тим, що в міру розвитку ринкових відносин і перетворень в соціально - економічній сфері все в більш помітну роль виступають економічні та соціальні умови регіону.
Різна забезпеченість і ступінь інтенсивності використання факторів призвело до посилення регіональних відмінностей в рівні добробуту громадян. До того ж в сучасних ринкових умовах йдуть процеси, які надають певний вплив на реальний рівень добробуту населення, що живе в регіоні. Все це пов'язано зі зростанням економічної самостійності регіонів. Економічно розвиненими визнані регіони з кращими значеннями по кожному конкретному показнику, наприклад, найвищий дохід на душу населення, найнижча величина прожиткового мінімуму і т. Д. На основі цих даних визначається рейтинг того чи іншого регіону. Разом з тим, зараз практично всі регіони залежні не тільки від ступеня насичення ресурсами, але і рівня їх виснаження, що розташовуються на його території. Це є об'єктивною причиною, яка визначає матеріальну можливість розвитку.
Кожен регіон має певний ступінь насиченості і повноти використання ресурсів. Внаслідок цього, необхідна рівнева характеристика добробуту. При її розгляді треба в основу джерела доходу взяти не тільки загальні положення, а й регіональні особливості та умови, що впливають на отримання доходу.
Тому необхідно вжити більш глибоке дослідження впливу окремих джерел на рівень добробуту громадян, вивчення не тільки всієї сукупності факторів, але і джерел, що роблять найбільш істотний вплив на його зростання в конкретних економічних умовах. Одним з них є рівень доходів і їх структура. Саме він має найбільший вплив в сучасних умовах.
Ступінь розробленість проблеми Методологічною основам дослідження проблем добробуту приділялась значна увага з самого початку формування економічної теорії як науки. Економіка добробуту виникла як своєрідна підгалузь неокласичного напряму. Базою для її виникнення послужили роботи А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, А. Маршалла, Л. Вальраса.

1.3 Критерії добробуту: сутність, види, оцінки.

Добробут є не тільки характеристикою розвитку суспільства, а й об'єктивно необхідною умовою його розвитку. Крім того, зростання добробуту можна прирівняти до збільшення багатства, нарощування якого безпосередньо пов'язана з економічним зростанням, накопиченням капіталу та інших ресурсів і тому основою зростання добробуту є матеріальне виробництво, що створює матеріальне благополуччя.
Для будь-якої економіки, яка прагне до збільшення матеріальних основ і благ в суспільстві, необхідно створення такої структури і критеріїв зростання, які можуть застосовуватися систематично. Під критерієм добробуту мається на увазі збалансоване вплив економічної ефективності і розподіл отриманих доходів між державними програмами, при якому одним з основних наслідків і однією з основних цілей державної діяльності є зміна доходу.
Вплив добробуту на економіку пов'язано зі створенням і використанням необхідних матеріальних основ і благ в суспільстві, воно включає в себе всі аспекти людської діяльності, необхідні для повноцінного життєзабезпечення. Проблему досягнення благополуччя в суспільстві намагалися і намагаються вирішити вже кілька століть.
Саме поняття «Добробут», як категорія виникло не відразу і не так давно, в період розвитку неокласичної школи. До цього періоду часу добробут дослідники ототожнювали з багатством.
Багатство індивідуума по А. Сміту залежить від «кількості того праці, яким він може розпоряджатися або яке він може купити», а також можливістю розпоряджатися продуктами праці інших людей. Кількісну оцінку благополуччя він визначав як то, наскільки індивід або суспільство стає багатшим зі зміною часу і місця, які обумовлюють зростання реального доходу, що рівнозначно підвищенню добробуту. При цьому він пов'язав зростання матеріальних основ і благ в суспільстві зі зменшенням тягот, на які доводилося б іти заради отримання більш високого доходу.
Таким чином, аналізуючи характер формування і розподілу доходів, він зауважує, що самі доходи мають факторний походження, а їх розподіл здійснюється за ринковими законами. Доходи робітників (заробітна плата) на думку А. Сміта є результат праці, і він залежить від його кількості, ваги і складності.
Крім того, Сміт припустив, що багатство індивіда вимірюється можливістю розташовувати продуктами праці інших людей. При цьому, гонитва за багатством в умовах поділу праці мотивується бажанням зменшити важкість праці для себе і покласти її на інших. Тому, людина, оцінюючи своє фінансове становище або кількість товару, яким він володіє, висловлює його в тій кількості праці інших людей, яке він міг би купити на ринку за свій товар.
Таким чином, він виступав за підвищення суспільного добробут, вважаючи її позитивною функцією народонаселення. Трудова природа його зростання є особливістю кількісного виміру добробуту. Однак зі зростанням реальних доходів добробут індивіда може не тільки рости, але і знижуватися.
Проте, він заперечував закономірність зниження величини оплати праці до прожиткового мінімуму і був переконаний, що за наявності високої заробітної плати завжди можна знайти робітників більш діяльних, старанних і тямущих, ніж при низькій.




2. Особливості бухгалтерського обліку в соціальних організаціях, установах і службах.
Положення в економіці і фінансах країни характеризується суперечливими явищами, породженими як об'єктивними факторами, так і помилками і прорахунками в економічній політиці. Бюджетна система Росії перебуває в ситуації кризи, що поставило бюджетні установи невиробничої сфери в вкрай несприятливі умови. Через недостатнє фінансування з боку держави вони заборгували банкам і постачальникам матеріальних ресурсів. Будучи не в змозі забезпечити навіть своєчасну виплату заробітної плати своїм працівникам, вони призупинили роботи з будівництва та капітального ремонту будівель, розвитку матеріальної бази. Все це негативно впливає на діяльність цих організацій.
Для своєчасного і повного забезпечення програмних заходів фінансовими ресурсами в межах встановленого бюджетного фінансування установи невиробничої сфери залучають і використовують позабюджетні джерела фінансування. Це означає, що нерідко бюджетні установи змушені займатися всіма доступними їм видами комерційної діяльності. В результаті багато витрат, раніше оплачувані з бюджету, тепер має нести населення.
Реальність всіх цих проблем очевидна, а важка соціально-економічна обстановка в країні свідчить про їх збереження в майбутньому. Але ясно й інше, що багато хто з нинішніх витрат, що здійснюються установами невиробничої сфери, зберігаються в силу звички і інерційності. Слід пам'ятати, що життя висуває нові завдання, які вимагають коректування сформованих в попередній період пріоритетів. Головні акценти переносяться з завдань збереження раніше накопиченого потенціалу установами різних галузей невиробничої сфери на завдання його подальшого розвитку, на перехід до загальноприйнятих цивілізованих норм державної підтримки громадян країни.
Це вимагає систематичного проведення об'єктивного аналізу наявності і використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, який базується на бухгалтерській інформації. Тому велика роль обліку і контролю в забезпеченні бюджетними ресурсами та раціонального, економного їх використання. Бухгалтерський облік охоплює всі сторони економічної і господарської діяльності як всередині установ і організацій невиробничої сфери, які перебувають на бюджеті, так і в їхніх взаєминах з іншими господарськими організаціями та з фінансово-кредитною системою.
У Федеральному законі «Про бухгалтерський облік» від 21 листопада 1996 № 129-ФЗ зазначено, що бухгалтерський облік є впорядкованою системою збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організацій і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій. Вищевказаний закон розширює можливості організацій у вирішенні багатьох питань вдосконалення бухгалтерського обліку.
Добре поставлений бухгалтерський облік дозволяє не тільки виявляти приховані резерви, виявляти порушення режиму економії планової і фінансово-бюджетної дисципліни, а й попереджати і вчасно усувати можливі втрати і необгрунтовані витрати. Бухгалтерський облік виконання кошторисів витрат з бюджету і позабюджетних коштів, а також по капітальних вкладеннях в процесі діяльності організацій і установ, що перебувають на бюджеті, створює для них економічну необхідність максимального використання внутрішніх резервів, правильного і економного витрачання коштів відповідно до відкритих кредитами та їх цільовим призначенням за затвердженими кошторисами витрат.
Удосконалення бухгалтерського обліку, посилення його контрольних функцій за господарською та фінансовою діяльністю організації - основа зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни. Здійснюючи суцільне і безперервне відображення всіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису витрат з бюджету, бухгалтерський облік дозволяє не тільки систематично зіставляти їх з затвердженими нормативами і кошторисами, а й встановлювати причини відхилень фактичних витрат від затверджених нормативів і кошторисів, виявляти найбільш доцільні норми витрат і підвищувати рівень бюджетного та кошторисного планування в цілому. Чим точніше облік, тим вище якість планування.
і т.д.................



* Примітка. Унікальність роботи вказана на дату публікації, поточне значення може відрізнятися від зазначеного.